Page 93 - 6375

Стани фізично не реалізуються і позбавлені фізичного змісту, оскільки для них

повинна виконуватися умова > 0.

Рисунок 6 – Експериментальна та теоретична ізотерми Ван-дер-Ваальса.

На рис. 6 лінія – спінодаль. Вона проходить через мінімум і максимум
ізотерми Ван-дер-Ваальса та критичний стан і обмежує область нестабільних станів. Лінія

– бінодаль. Вона обмежує область, всередині якої рідка та газоподібна фази існують

у рівновазі.
Розбіжність ізотерм Ван-дер-Ваальса і реальних ізотерм зумовлено залежністю

сталих Ван-дер-Ваальса і від і . Ця залежність є досить складною, отже, такий спосіб
зближення результатів обчислень і досліду є неефективним. Це привело до численних спроб

встановлення інших, більш точних рівнянь стану реальних газів. Є багато модифікацій

рівняння стану Ван-дер-Ваальса. Всі вони двопараметричні, оскільки містять дві
індивідуальні сталі, що визначаються з дослідних даних.

Проблема рівняння стану реального стану газу, незважаючи на значні успіхи,
потребує свого дальшого розвитку. Значення рівняння Ван-дер-Ваальса не обмежується тим,

що воно описує факт існування двох фаз речовини – рідкого та газоподібного. З нього
безпосередньо випливає факт існування критичної температури та критичного стану.

17.4. Критична температура, критичні параметри. Аналізуючи ізотерми

реального газу, ми бачили, що з підвищенням температури області співіснування газу і