Page 39 - 6346

1 Адміністративний перерозподіл коштів (головним чином,
штрафи, субсидії). Ця система економічних інструментів має
індивідуальний адресний характер вилучення і передачі коштів
(наприклад, від винуватців до потерпілих) і звичайно
застосовується у випадках аварійного забруднення навколишнього
середовища, коли наслідки екодеструктивного впливу є досить
нестандартними і потребують специфічного підходу до їх оцінки.
2 Фінансові трансферти (від франц. transfert - передача). Це
відносно жорстко регульована і контрольована система
перерозподільних механізмів (податки, платежі, кредити, виплати,
ін.). Аналізуючи далі форми інструментів, ми докладніше
зупинимося на інструментах цього виду.
3 Вільні ринкові механізми перерозподілу коштів. Наочним
прикладом інструментів, що належать до даної групи, є так звана
торгівля дозволами на викиди забруднюючих речовин, яка
поширилася в деяких штатах США.
4 Сприяння на ринку. До цього виду інструментів звичайно
відносять застосування негрошових форм підтримання економічних
суб'єктів (нагородження спеціальними знаками, безплатна реклама
тощо); це надає їм додаткові переваги в конкурентній боротьбі на
ринку.
Аналізуючи зазначені механізми реалізації еколого-
економічних інструментів, не важко переконатися, що вони
різняться жорсткістю економічного регулювання й адресністю
впливу. Причому в наведеному переліку механізмів ступінь
жорсткості й адресності зменшується від першого до четвертого
виду механізмів. Зокрема, перша група механізмів передбачає
жорсткий адміністративний вплив і адресне (для кожного
економічного суб'єкта) визначення обсягу коштів, які
перерозподіляються. Еластичність другої системи вже значно вища.
її жорсткість виявляється лише в обов'язковості виконання всіма
суб'єктами правил перерозподілу коштів, які є загальними для всіх,
тобто не мають конкретної адресності. У третьому механізмі для
господарського суб'єкта регламентується лише один елемент його
діяльності: обов'язковість покупки прав на викид (у тому випадку,
якщо його діяльність пов'язана з атмосферними емісіями). У
суб'єкта залишається право вибору процедури покупки, її ціни та
(якщо обидва фактори його не влаштовують) іншого місця
розміщення підприємства (наприклад, в іншому районі чи іншому
штаті). У четвертому випадку суб'єкт зберігає максимум
економічної свободи: перш за все, можливість добровільного
прийняття рішення про участь у конкурсі, а також свободу
реалізації економічних переваг у випадку одержання екологічної
нагороди.