Page 37 - 6346

Еколого-соціальна корекція має на меті забезпечення так
званої екологічної справедливості як у просторі (тобто в межах
поколінь, що живуть на Землі зараз), так і в часі (тобто між
дистанційованими в часі поколіннями).
Як уже було зазначено вище, безпосередні (прямі) товарно-
грошові відносини між виробниками і споживачами товарів не
можуть урахувати значну кількість еколого-економічних ефектів і
наслідків навіть у межах поточного періоду. Зокрема, економічні
збитки, спричинені діяльністю господарських суб'єктів, негативно
впливають на їхні ж економічні показники. За їхню екологічну
несумлінність також змушені сплачувати інші економічні суб'єкти
(«суміжні виробники», «суміжні споживачі» або
територіальні/національні суб'єкти власності). Застосування
перерозподільних платежів/виплат створює можливість відновити
певною мірою екологічну справедливість, зокрема, частина доходу
може бути вилучена в екологічних «винуватців» і передана
екологічним «жертвам», тобто населенню чи економічним
суб'єктам, що сприймають негативні наслідки екодеструктивної
діяльності своїх несумлінних сусідів. Це лише частина завдань, які
доводиться вирішувати в межах еколого-соціальної корекції
економічних відносин.
Сюди ж слід віднести фінансування великомасштабних
природоохоронних програм, що мають народногосподарське чи
регіональне значення, або стратегічних екологічних завдань, які
забезпечують інтереси майбутніх поколінь (наприклад, ставлять за
мету збереження біорізноманіття, охорону важливих природних
об'єктів чи збереження клімату). Здійснення подібних програм
може бути забезпечене тільки шляхом формування централізованих
екологічних фондів, які створюються за допомогою механізмів
перерозподілу (податків, платежів, штрафів, добровільних
пожертвувань).
За допомогою перерозподільних механізмів можна задіяти і
два інші види економічних інструментів, тобто ціни за ресурси та
економічні вигоди. Наприклад, збільшення/зниження цін на певні
ресурси або збільшення/зменшення вигідності виробництва будь-
яких товарів можна досягти за рахунок застосування саме
перерозподільних механізмів (зокрема, податкових чи кредитних
важелів, субсидій, платежів, ін.). Таким чином, перерозподільні
платежі/виплати можуть побічно виконувати обмежувальні та
мотиваційні функції, які, як було показано вище, є характерними
ознаками, властивими відповідно ціновому інструментарію та
економічним вигодам. Тому саме через перерозподільні
інструменти органи управління можуть екологічно орієнтувати