Page 36 - 6345

35
Попри добре відомі позитивні ефекти (прискорення
інформаційного обміну, пожвавлення міжлюдських і міждержавних
контактів, уніфікація технологій тощо) політика глобалізації в
сучасних її формах є й суттєвим, до кінця не усвідомленим
негативним явищем, що деформує національні культури. Адже це
суперечить закону єдності етносу й навколишнього середовища, за
яким збереження й розвиток національної культури є основою
стійкого розвитку кожної держави чи етносу, а відтак і збереження
життя на Землі.
Розвиток сучасної геополітики пов'язаний з іменем
французького вченого І. Лакоста, який у 1978 р. запропонував
принципово нове деглобалізовану геополітику, яку з класичною
об'єднує лише семантика. До кола найважливіших питань такої
геополітики належать питання цілісності конкретної держави,
стабільності її кордонів, обґрунтування адміністративно-
територіального устрою, позиції у світовій співдружності держав, а
також локальні питання державного будівництва. Методологія
деглобалізованої геополітики ґрунтується на уявленні про єдність
етносу (народу) і його природного середовища, специфічна якість
якого представлена ландшафтами, рельєфом, кліматом, ґрунтами,
поверхневими та підземними водами, тобто екологічними
елементами природи, до яких зводяться всі основоположні питання
буття людини. Фактично впродовж останніх двох десятиліть
змінилася геополітична парадигма, згідно з якою кожна держава
формує власну геополітику виходячи з природи своєї землі,
співвідносячи її з розвитком світових процесів. На жаль, цієї
очевидної обставини не помічено в Україні, хоча це надзвичайно
важливо для чіткого визначення, що таке «українська геополітика» і
якою мірою вона відповідає принципам стійкого розвитку.
Сучасна українська геополітика розглядається в категоріях і
термінах винятково політології і в оперті на мовний ряд, в якому
переважають такі звороти, як «тяжіння України до Росії – великої
держави, з якою її поєднують спільні стратегічні інтереси»,
«просування НАТО на Схід», «джерела енергоносіїв і ринку збуту
для України знаходяться в Росії» тощо. Ідеться також про
«спільність історичної долі і спільність геостратегічних інтересів
України і Росії».
У найбільш концентрованому вигляді російська геополітична
доктрина представлена в навчальному посібнику академіка