Page 22 - 6345
P. 22
21
найближчі цілі й потреби людини і не враховувати віддалену
перспективу.
▲ Закон кругообігу (циклічності) (В. Вільямса): щоб малому
надати властивості невичерпності (нескінченності), потрібно
примусити його обертатися за замкненою кривою. У такий спосіб
забезпечуються висока продуктивність і стійкість природних
екосистем при обмежених запасах рухомих форм елементів
мінерального живлення рослин. Цей закон базується на явищі
циклічності. Передбачається, що на принципі циклічного
(багаторазового) використання сировини і матеріалів переважно
ґрунтуватиметься суспільство стійкого екологічно безпечного
розвитку.
▲ Закон «піраміди чисел»: з нижчого трофічного рівня
екологічної піраміди на вищий за найсприятливіших обставин
переходить щонайбільше 10 % тієї енергії, яку отримали живі істоти
нижчого рівня. Цей закон дає змогу визначити максимально
можливу демографічну ємність Землі й конструювати моделі
найдоцільніших екосистем.
▲ Закон взаємодії суспільства і природи (С. Подолинського):
стійкість розвитку можна забезпечити лише тоді, коли
життєдіяльність суспільства узгоджується з можливостями
загальноеволюційного біосферного процесу, що полягає у створенні
на Землі додаткової енергії засобами фотосинтезу. За рахунок цієї
енергії розвиваються інші підсистеми суспільства (техніка,
економіка, культура, освіта, будівництво тощо).
▲ Закон обмежуючого фактора (Ю. Лібіха): максимальна
продуктивність (ефективність) багатофакторної системи
зумовлюється фактором, що перебуває в мінімумі. Для наочності
цей закон ілюструється діжкою води з різною висотою клепок
(факторів). Максимальний рівень води в діжці згідно із законом
обмежуючого фактора визначатиметься висотою найменшої клепки.
Тому цей закон інколи називають законом "найменшої клепки".
Правильне та своєчасне визначення обмежуючого фактора
надзвичайно важливе для складання обґрунтованих прогнозів
(екологічних, економічних, соціальних, технічних тощо).
▲ Закон Мальтуса («мальтузіанська пастка»): темпи
зростання населення значно перевищують темпи зростання засобів
існування. Коли чисельність населення починає переважати обсяги
засобів існування, починають діяти, з одного боку, фактори