Page 24 - 6345

23
значно погіршена через складні екологічні умови, становлять відпо-
відно приблизно 40 і 30 %. Території екологічної катастрофи (майже
1 % усієї території України) – це насамперед зона відчуження після
аварії на ЧАЕС та прилеглі до неї райони, а також окремі місцевості
в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Львівській і деяких
інших областях.
Регіони з найнапруженішою та гострокризовою екологічною
ситуацією мають найвищу густоту населення. Такими регіонами є
передусім Донбас, Кривбас, Харківська, Запорізька і
Дніпропетровська промислові агломерації. Тут нині проживає понад
чверть усього населення України, яке зазнає значного негативного
впливу та інтоксикації з боку надмірно забрудненого і отруєного
довкілля, особливо повітря, води, ґрунтів.
До основних галузей-забруднювачів природи належать: 1)
промисловість, зокрема її базові галузі – паливно-енергетична,
металургія, важке машинобудування, хімія та нафтохімія; 2)
агропромисловий комплекс (АПК), насамперед сільське
господарство, великі тваринницькі ферми, підприємства харчово-
переробної сфери; 3) комунальне господарство; 4) транспорт
(передусім автомобільний). Так, одна з найбільш забруднювальних
галузей промисловості – металургія, яка споживає приблизно 1/5
загальнодержавного обсягу використаного газу та 1/3 вугілля,
останніми роками давала в середньому 35 % викидів
забруднювальних речовин в атмосферне повітря. Ця галузь є також
великим споживачем і забруднювачем водних ресурсів.
«Внесок» АПК у забруднення навколишнього природного
середовища та погіршення якості його природних ресурсів,
особливо водних, становить приблизно 35-40 % (земельних
ресурсів – понад 59 %, а поверхневих водойм – від 45 до 50 %).
Усе це відбувається за умов техніко-технологічної та
організаційної відсталості суспільного виробництва, нерозвиненості
екологічної інфраструктури в державі. Економічний механізм
раціоналізації природокористування та реалізації
природоохоронних заходів перебуває в зародковому стані. Відсутнє
сучасне повне законодавчо-правове поле управління ресурсно-
екологічною безпекою на національному рівні та нормативно-
методичне супроводження законодавчих актів для регіональних і
місцевих органів влади.