Page 25 - 6345

24
Прогресуюче погіршення якості природного середовища – це
світова тенденція. Однак в Україні поряд з глобальними існують
суто українські екологічні проблеми. Територіально-екологічні не-
гаразди утворюють мозаїку локалітетів, що мають тенденцію до
злиття й перетворення їх у суцільну зону екологічної, економічної й
соціальної нестабільності. Процес погіршення стану екології пішов
з такою швидкістю, що в 1990 р. на засіданнях Верховної Ради
України обговорювалася можливість оголошення всієї території
України зоною екологічного лиха, чого, звичайно, за будь-яких
умов робити не слід, оскільки це не поліпшило б екологічної ситу-
ації, але наклало б певні обмеження й фінансові зобов'язання дер-
жави, насамперед щодо зарубіжжя.
Починаючи з 1992 р. в Україні щорічно видається
"Національна доповідь про стан навколишнього середовища в
Україні" (останнє видання – за 1998 р.). У ній в територіальному
аспекті аналізуються стан, динамічні тенденції й зміни в різних
компонентах природи. Незважаючи на деяке поліпшення окремих
екологічних показників (зменшення промислових викидів у
природне середовище, нарощування потужностей очисних споруд,
зниження виробничої активності підприємств і галузей – основних
забруднювачів природи тощо), загальна екологічна ситуація в
Україні залишається критичною, а в деяких випадках навіть
погіршується: вирубуються лісові насадження, в тому числі
заповідного фонду, зростає розораність територій і угідь за рахунок
земель екологічного призначення, практично припинилася
рекультивація порушених земель тощо.
У зв'язку з економічним спадом в Україні з 1990 до 1998 р.
обсяги використаної прісної води на виробничі потреби зменшилися
більше як удвічі. Водночас за цей період надходження забруднених
стоків у поверхневі водні об'єкти зросло на третину; частка забруд-
нених стічних вод у загальному водовідведенні підвищилася майже
у 2,4 рази. Водночас централізоване водозабезпечення в Україні
було й лишилося на рівні 20,5 %. Для порівняння: у країнах
Прибалтики цей показник становить 80-90 %, у Німеччині – 90,
Європейській частині Росії – 45, Білорусії – 40%. До того ж на 80%
водозабеспечення в Україні здійснюється за рахунок поверхневих
(забруднених) і 20 % підземних (артезіанських) вод (у
цивілізованому світі – навпаки). Через це в Донецькій області 45 %
проб води із водопроводу не відповідають стандартам, у