Page 17 - 6345

16
У Концепції не наводиться визначення стійкого розвитку,
проте неодноразово наголошується, що він полягає саме в
забезпеченні потреб як нинішніх, так і майбутніх поколінь. Росія
ставить перед собою такі основні завдання переходу до стійкого
розвитку:
• забезпечення стабілізації екологічного стану довкілля;
• поліпшення стану навколишнього середовища за рахунок
екологізації економічної діяльності;
• ведення господарської діяльності в межах екологічної
ємності територій.
Основними засобами досягнення цих цілей чи, як зазначається
в документі, напрямками переходу до стійкого розвитку є:
• створення відповідної бази, зокрема економічного
регулювання природовикористання;
• розробка системи стимулювання господарської діяльності,
при якій зберігається біосфера;
• оцінка господарської ємності локальних і регіональних
екосистем країни;
• формування системи екологічної освіти й пропаганда ідей
стійкого розвитку.
Що стосується соціально-правових аспектів стійкого
розвитку, таких як побудова правової держави, ринкового
господарства, громадянського суспільства, забезпечення реалізації
прав і свобод усіх груп населення, то вони трактуються як необхідні
умови переходу до стійкого розвитку, себто такі, що перебувають
поза системою.
Окремо в Концепції виділено регіональний аспект стійкого
розвитку. І це цілком слушно, оскільки у такій країні, як Російська
Федерація, що не лише займає велику територію, а й складається з
неоднорідних суб'єктів федерації, регіони відіграватимуть провідну
роль у переході до стійкого розвитку.
Важливою рисою розглядуваної Концепції є визначення в ній
критеріїв прийняття рішень і показників стійкого розвитку. Відпо-
відно до цих критеріїв користь від господарської діяльності має пе-
ревищувати збитки від неї, шкода навколишньому середовищу має
бути якомога меншою за цих умов.
У міжнародній співпраці Росія не вважає себе лідером у
процесах стійкого розвитку, на відміну від США. Проте як країна,
яка займає велику територію, Росія добровільно покладає на себе