Page 14 - 6345

13
національному рівні не є достатнім, остаточним і незмінним.
Кожній країні потрібно обов’язково визначити, наскільки набір
запропонованих показників відповідає її національним
особливостям, пріоритетам і цілям. Було підтверджено, що розробок
та впровадження як системи показників, так і стратегій стійкого
розвитку, моніторинг цих процесів у кожній окремій країні не
повинні бути справою лише міністерств і відомств, оскільки це
значно обмежує можливість урахування потреб багатьох суспільних
груп. залучення неурядових організацій, приватного сектора,
профспілок, жінок, молоді, корінних народів і народностей є
необхідною складовою вироблення стратегій і розробки системи
показників на національному рівні. Було визначено, що в кожній
країні необхідно створити інституції, які б об’єднували зазначені
групи для прийняття рішень і формування національних механізмів
розробки та впровадження системи показників стійкого розвитку та
їх узгодження на національному, регіональному та глобальному
рівнях.

Лекція 3
НАЦІОНАЛЬНІ КОНЦЕПЦІЇ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

У документах Конференції з навколишнього природного
середовища та розвитку «РІО-92» велика увага приділяється
міжнародній співпраці. Не залишились поза увагою і країни з
перехідною економікою, до яких належить Україна. Ці країни
розглядаються як такі, що здатні самостійно розв'язувати свої
внутрішні проблеми, і на відміну від країн, що розвиваються,
фінансова чи технологічна допомога їм не надаватиметься.
Якщо не зважати на деякі аспекти міжнародної співпраці між
країнами Півночі та Півдня, то основна увага в документах «РІО-
92» приділяється здійсненню заходів на національному рівні. Країни
– учасники «РІО-92» у 2002 р. мають створити національні стратегії
переходу до стійкого розвитку, тобто вибрати для цього свою мо-
дель і в майбутньому діяти відповідно до неї. Чимало країн більшою
чи меншою мірою розв'язали це завдання. У зв'язку з цим цікаво
порівняти принципові підходи різних держав до переходу на прин-
ципи стійкого розвитку з точки зору набуття досвіду щодо вироб-
лення напрямків діяльності, принципів і механізмів входження