Page 70 - 6312

використовуються для обґрунтування найбільш
раціональних режимів роботи і відпочинку як найважливішої
передумови продуктивної роботи без збитку для здоров'я
людини. В умовах ринкової економіки, коли підприємство
стає економічно самостійним, а конкуренція
товаровиробників на порядок денний гостро ставить
проблему виживання, нормування праці набуває особливого
значення як діючий спосіб скорочення витрат живої праці,
економії коштів на оплату праці, зниження собівартості
продукції та підвищення її конкурентоздатності.
Норми витрат праці можна класифікувати в такий спосіб:
• Норма часу (Нч.) – це кількість робочого часу, об'єктивно
необхідного для виконання конкретної роботи (операції) при
визначених організаційно – технічних умовах. Норма часу є
вихідним, основним показником витрат живої праці, всі інші
види є похідними.
• Норма виробітку (Нв.) – це кількість одиниць продукції у
натуральних показниках, яку повинен виробити робітник в
одиницю робочого часу при визначених організаційно –
технічних умовах.
• Норма виробітку залежить від тривалості робочого періоду
і норми часу.
• Змінна норма виробітку: Нв. = Тзм.: Нв.ч.
• Норма обслуговування (Ноб.) – це кількість об'єктів, які
повинен якісно обслужити робітник в одиницю робочого
часу. За допомогою цієї норми розраховують необхідну
чисельність допоміжних робітників і багатоверстатників.
• Норма підпорядкованості – це оптимальна кількість
людей, підлеглих одному керівникові. Застосовується вона
для визначення кількості посад керівників.
• Норма співвідношення кількості працівників характеризує
нормативні пропорції чисельності працівників різних
категорій.
• Нормоване завдання – розрахунковий обсяг роботи, який
повинен виконати працівник за визначений період часу.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1) За масштабами і сферою використання норми і
нормативи затрат праці поділяють на:
а) міжгалузеві, галузеві, районні, місцеві; б)
елементарні (диференційовані) і укрупнені; в) норми і
нормативи, встановлені сумарним чи аналітичним

69