Page 29 - 6307

- обгрунтування доцільності вилучення природних ресурсів
із народногосподарського обігу (наприклад,
сільськогосподарських угідь під будівництво та інші цілі);
- врахування впливу природного фактора на підвищення
ефективності суспільного виробництва, удосконалення його
галузевої і територіальної структур; поліпшення прогнозування і
перспективного планування, розробки комплексних економічних і
соціальних програм;
- обгрунтування ефективності капітальних вкладень
(інвестиційний аспект);
- розробка економічних заходів, які враховували б вплив
різниці природних умов на діяльність підприємств. Наявність
такої оцінки значно поліпшила б аналіз господарської діяльності
підприємств, його фінансових результатів (собівартість, прибуток,
відрахування в бюджет і т. ін.), бо повніше враховувались би
природні фактори, що створюють основу отримання додаткового
прибутку;
- ведення кадастрів природних ресурсів. У кадастрах
природних ресурсів повинен відображатися не тільки їх стан, а й
наводитись характеристика, яка дозволяє говорити про їх
придатність для задоволення народногосподарської потреби,
забезпечення природними ресурсами на перспективу, щоі
відображено в економічній оцінці;
- включення у кінцевий продукт таких елементів, як
природні ресурси. Врахування цих елементів у складі суспільного
продукту і національного доходу важливо тому, що ріст подібних
результуючих показників у сучасних умовах може
супроводжуватися порушенням навколишнього середовища і
потребуватиме значних затрат в майбутньому. Такий ріст не є
метою суспільства і показником могутності країни. Врахування у
складі результуючих показників природних ресурсів дозволить
об’єктивніше судити про досягнуті економічні результати і
правильніше орієнтувати економічний розвиток країни чи
окремого регіону (геосоціосистеми).
Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) –
організаційна процедура, що передбачає оцінку можливих і
існуючих наслідків впливу будь-яких видів діяльності на
навколишнє середовище.

29