Page 47 - 6300

систем і є наближенням до досвіду «вчителя» (експерта). При цьому мова
залишається необхідною умовою засвоєння знань з інформації.

Дж. Шира наполягає, що знання, на відміну від інформації, є всією сумою
того, що відомо, вся маса істин, фактів, принципів, переконань або інших

об'єктів пізнання, придбаних людством, незалежно від того, хто цими знаннями
користується.

2.2 Сучасні концепції інформації

Термін «інформація» увійшов у термінологічний апарат майже всіх

сучасних наук. Це поняття з’явилося в теорії журналістики, пізніше його взяла

на озброєння теорія інформатики, а статус загальнонаукової категорії прийнято

у зв'язку з формуванням кібернетики. Різні науки трактують це питання по-

різному.

Існує три концепції інформації:

 інформація як наукова абстракція;

 інформація як фізичний феномен;

 інформація як системна функція.

Засновником першої концепції є американський вчений К. Шеннон, який

запропонував у кінці 40-х рр. ХХ ст. одиницю виміру інформації – біт. Другим

автором став О. М. Колмогоров. Перша концепція (концепція К. Шеннона),

відображаючи кількісно-інформаційний підхід, визначає інформацію як міру

невизначеності (ентропію) події. Кількість інформації в тому або іншому

випадку залежить від вірогідності його здобуття: чим вірогіднішим є

повідомлення, тим менше інформації міститься в нім. Цей підхід, хоч і не

враховує смислову сторону інформації, виявився вельми корисним у техніці

зв'язку та обчислювальній техніці і послужив основою для виміру інформації та

оптимального кодування повідомлень. Крім того, він представляється зручним

для ілюстрації такої важливої властивості інформації, як новизна, несподіванка

повідомлень.