Page 190 - 6292

дійсно існуючими об'єднаннями людей, що повністю
відповідають визначенню малої групи.
Умовні, або номінальні, групи є об'єднання людей, що
штучно виділяються дослідником. На відміну від них решта всіх

видів груп реально існує в суспільстві і достатньо широко в нім
представлені серед людей різних професій, віків, соціальної
приналежності.

Природними називають групи, які складаються самі по
собі, незалежно від бажання експериментатора. Вони виникають і
існують, виходячи з потреб суспільства або включених в ці групи
людей. На відміну від них лабораторні групи створюються

експериментатором з метою проведення якого-небудь наукового
дослідження, перевірки висунутої гіпотези. Вони такі ж дійсні, як
і інші групи, але існують тимчасово – тільки в лабораторії.

Природні групи діляться на формальні і неформальні
(інша назва – офіційні і неофіційні). Перших відрізняє те, що
вони створюються й існують тільки в рамках офіційних визнаних

організацій. Цілі, що переслідуються офіційними групами,
задаються ззовні на основі завдань, що стоять перед організацією,
у яку дана група включена.

В організації існують три основні типи формальних груп:
1. Група керівника – складається з керівника і його
безпосередніх підлеглих.
2. Виробнича група – складається з осіб, що разом

працюють над одним і тим же завданням.
3. Комітет – постійно діюча група усередині організації,
що має конкретну мету.

Неформальною вважається група людей, які вступають в
регулярну взаємодію для досягнення певної мети, що спонтанно
утворилася.
Цілі неформальних груп зазвичай виникають і існують на

базі особистих інтересів їх учасників, можуть співпадати і
розходитися з цілями офіційних організацій.
У неформальних груп, так само як і у формальних, є

ієрархія, лідери і завдання, а також певні правила, які служать для
членів групи еталоном поведінки. Специфіка полягає в тому, що
формальна організація створюється по наперед продуманому

плану, а неформальна виникає спонтанно як реакція на
незадоволені індивідуальні потреби.

190