Page 150 - 6292

Залежно від основи походження джерела влади всю їх
сукупність поділяють на дві групи:
1. Група джерел влади, які походять від організаційної
основи влади:

1.1. Традиційна влада – виконавець визнає, що той, хто
впливає, має право віддавати накази і його обов’язок –
підкорятися.

1.2. Влада винагородження – виконавець визнає, що той
хто впливає, має можливість задовольнити його потреби.
1.3. Влада примушування – виконавець визнає, що той хто
впливає, має можливість покарати так, що завадить задоволенню

його потреб.
1.4. Влада над ресурсами – право контролювати,
регулювати і розподіляти обмежені організаційні ресурси.

2. Група джерел влади, які виникають завдяки
особистим доброякісностям лідера:
2.1. Експертна влада – виконавець визнає, що той, хто

впливає, володіє недосяжними для нього спеціальними знаннями,
навичками, вміннями, досвідом.
2.2. Еталонна влада (влада прикладу, харизма) –

характеристики або особисті якості того, хто впливає, є такими
привабливими для виконавця, що він намагається бути схожим на
лідера.
2.3. Влада інформації – можливість доступу до потрібної,

важливої інформації і вміння використовувати її для впливу на
виконавців.
2.4. Влада зв’язків – сприйняття підлеглими існування

зв’язків керівника з впливовими особами як в організації, так і за
її межами.
Зміни у середовищі функціонування організації (зокрема, у
рівні освіти керівника і підлеглих, їх фінансовому стані тощо)

зменшують можливості впливу на підлеглих за допомогою
традиційних форм влади. Виникає потреба шукати шляхи
співробітництва з підлеглими, аби мати можливість впливати на

них.
Основними засобами такого впливу є переконання і
залучення до участі.

Переконання ґрунтується на владі прикладу та владі
експерта, але відрізняється від них тим, що виконавець повністю

150