Page 11 - 6285

Через 105 років після народження Ади Лавлейс, 8 грудня
1919 р. в українському місті Чигирині у родині вчителя історії і
географії Логвина Федоровича Рвачова з’явилася донька
Катерина, котрій судилося продовжити в Україні той напрям
досліджень, біля витоків якого стояли її попередники. Доля
подарувала Катерині Ющенко можливість написати програми
для обчислювальної машини, першої в Європі ЕОМ, створеної в
Академії наук України під керівництвом С. О. Лебедєва. Яскраво
обдаровані у математиці, обидві жінки присвятили своє життя
одній улюбленій справі – цифровим обчислювальним машинам
та їх програмному забезпеченні.

1.2. Наукова школа теоретичного програмування

Головним результатом робіт стало створення у 1955 р.
К. Л. Ющенко і Володимиром Семеновичем Королюком
адресного програмування, яке на мовній основі втілило два
загальні принципи роботи комп’ютера – адресності та
програмного керування. Саме створення Адресної мови – перше
фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного
програмування НАН України. Цим самим було випереджено
створення перших мов програмування – Фортрана (1958),
Кобола (1959) та ін. Адресна мова була реалізована на всіх
вітчизняних комп’ютерах першого покоління – «Днепр», «Киев»,
М-20, «Урал», «Минск».
Так визначився основний об’єкт досліджень у галузі
теоретичного програмування – методи і засоби розробки
програм. У ті роки такі засоби ототожнювалися з процедурними
мовами, які, у свою черг, сприймалися як знакові системи
спілкування з комп’ютером. Спочатку мови називали
алгоритмічними за аналогією з алгоритмічними системами. І
тільки, з’ясувавши всю неформалізованість операційного
середовища для розробки і функціонування програм, перейшли
до назви «мови програмування».
На початковому етапі дослідження теоретичного
програмування розвивалося по двох напрямах. З одного боку,
інтенсивно розроблялися власне мови програмування і методи їх
реалізації, передусім математико-алгоритмічний апарат

11