Page 14 - 6285

машину Харківському університету. Професор О. М. Щукарьов
писав, що він її «успадкував». Головне полягало в тому, що
Щукарьов бачив у машині не звичайний шкільний посібник, а
технічний засіб механізації операцій пов’язаних з мисленням. В
цьому й відмінність від машини Паскаля, яка виконувала операції
додавання, арифметичного приладу Лейбніца, логарифмічних
лінійок і т. д.
Видатною подією стало досягнення українського фізика
академіка Вадима Євгеновича Лашкарьова (1903-1974), який
експериментально виявив у 1941 р. так званий p-n перехід у
напівпровідниках. Це фізичне явище було покладено в основу
створеного транзистора – базового елемента ЕОМ.
У жовтні 1948 р. під керівництвом академіка Сергія
Олексійовича Лебедєва (1902-1974) розпочалася розробка Малої
електронної лічильної машини «первістка» – «МЭСМ» (з
програмою, яка зберігала пам'ять). Саме зберігання програми в
оперативній пам’яті машини стало завершальним кроком на шляху
розвитку перших ЕОМ. На Заході цей етап пов’язують з ім’ям
Джона фон Неймана. У 1952 р. вона вже регулярно експлуатувалася
і була єдиною в континентальній Європі діючою машиною.
«МЭСМ» стала прототипом «БЭСМ». У 1956 р. машина була
визнана найбільш швидкодіючою в Європі. С. О. Лебедєв розробник
і конструктор першого комп’ютера у СРСР.

1.4. Віктор Глушков – основоположник інформаційних
технологій в Україні

У наступні три десятиліття основний внесок у фундаментальні
дослідження в галузі комп’ютерної науки і техніки зробили академік
Віктор Михайлович Глушков (1923-1982)– учений зі світовим
іменем, який став основоположником інформатики в Україні (ІТ –
інформаційних технологій), а також численні колеги і учні –
провідні науковці заснованого ним Інституту кібернетики НАН
України. Більше третини обчислювальної техніки, що випускали у
СРСР, були розроблені в Інституті кібернетики НАН України. У
1956 р. колишню лабораторію С. О. Лебедєва очолив В. М.
Глушков. Під його керівництвом була розроблена лампова ЕОМ
«Киев», а дещо пізніше «Днепр», яка випускалася на київському

14