Page 16 - 6285

1.5. Автоматизація наукових досліджень і промислових
об’єктів.

З 1960-х років починалася автоматизація наукових досліджень
з вимірювань і обробки отриманої інформації. Так, наприклад для
термоядерного лазерного реактора, розробленого академіком Н. Г.
Басовим, результати експерименту обробляли на ЕОМ за добу, а
настроювання установки займало півроку. Наявність керуючої
машини «Днепр» з пристроями зв’язку з об’єктом (ПЗО) дала змогу
раніше за американців здійснити автоматизацію експерименту в
Академії наук УРСР (з Атлантичного океану).
Проектування і багатосерійне виробництво ЕОМ для
керування технологічними процесами (військового призначення) та
енергетичним об’єктами здійснювалося у Сєверодонецькому
науково-технічному об’єднанні «Імпульс». У 1963 р. запущено у
серійне виробництво машину «Промінь» (пам'ять на металізованих
картках), пізніше «МИР-1». Її у 1967 р. на виставці у Лондоні
придбала найбільша американська фірма ІВМ. Це був перший і
останній випадок купівлі радянської ЕОМ. СРСР не входив до
Міжнародного патентного союзу і неможливо було займатися
патентуванням і ліцензуванням.
У київському науково-виробничому об’єднанні «Квант» і
київському НДІ гідро приладів у 1960-1970 рр. розроблялися
унікальні радіоелектронні, у тому числі гідроакустичні, системи з
використання ЕОМ, які забезпечили високий технічний рівень
засобів навігації, виявлення, керування для надводних і підводних (у
тому числі атомних) кораблів військово-морського флоту.
Тісне співробітництво харківського науково-виробничого
об’єднання «Хартрон», виробничого об’єднання «Київський
радіозавод» і дніпропетровського Південного машинобудівного
заводу дало змогу розробити і здійснити серійний випуск чотирьох
поколінь ракетних комплексів з бортовим ЕОМ, які забезпечили
виконання багатьох оборонних програм і сприяли встановленню
стратегічного паритету в світі, що стало передумовою початку
процесу обмеження і скорочення ракетно-ядерної зброї.
Київське науково-виробниче об’єднання «Кристал» у 60-70-х
роках успішно впоралося з розробкою і серійним випуском перших у
СРСР і Європі великих інтегральних схем для калькуляторів та
інших технічних засобів, які використовували цифрову елементну

16