Page 96 - 6283

мотивованої поведінки з урахуванням взаємодії мотивів з іншими процесами –
сприйняттям, пізнанням, комунікацією.

Потреби кожного вище розташованого рівня виникають тільки тоді, коли
потреби всіх нижче розташованих рівнів задоволено. Потреба – коли суб’єкту

бракує чогось конкретного, а мотив – обґрунтування рішення задовольнити або
не задовольнити зазначену потребу в певному об’єктивному й суб’єктивному

середовищі. Перш ніж потреба спричинить дію, особистість переживає

складний психологічний процес мотивації, який полягає в усвідомленні тією чи

іншою мірою суб’єктивного й об’єктивного аспектів потреби й дії, спрямованої

на її задоволення. В основі будь-якої дії є потреба, яка психологічно

виявляється як мотив, що може реалізуватися в низці психологічних змінних:

інтересах, прагненнях, переконаннях та установках.

На основі домінантної мотивації людини розрізняють три основні види

спрямованості: спрямованість на взаємодію, спрямованість на завдання

(ділова спрямованість) і спрямованість на себе (особиста спрямованість).

Значну роль у формуванні спрямованості особистості відіграє її

самосвідомість. Самоусвідомлення особистістю змін, які в ній відбуваються,

сприяє глибшому самопізнанню, об’єктивності, критичності їх оцінки.

3. Розвиток конкурентоспроможної особистості.

Конкурентоспроможна особистість – це особистість, яка здатна швидко й

безболісно адаптуватися до постійних змін суспільних умов, науково-

технічного прогресу й нових видів діяльності та форм спілкування за умови

збереження позитивного внутрішнього психоенергетичного потенціалу й

гармонії.

Базовим утворенням професійної діяльності, що зумовлює процес і

результат діяльності, є система дій фахівця. Виокремлюють дві принципово

відмінні одна від одної системи: система утиску і примусу та система сприяння,

створення умов для ефективної спільної діяльності. Професійна діяльність

96