Page 29 - 6265

Корпорація планує економічний розвиток на кілька років уперед. Відповідно
складаються плани фінансування нових капітальних проектів. Корпорації з
високими темпами зростання стикаються з проблемами поєднання поточних
інтересів акціонерів із планами економічного розвитку, які в остаточному
підсумку повинні забезпечити подальше зростання дивідендів. Фінансові
аналітики надають великого значення бюджетуванню капітальних вкладень —
тобто процесам, у яких визначаються джерела і використання фінансових фондів.
У фінансових відділах корпорації вивчають її оперативні грошові потоки,
очікувані майбутні капітальні інвестиції в будівлі, споруди, устаткування, а також
інвестиції, пов’язані з приростом оборотних коштів. Метою такого глибокого
опрацювання є визначення грошових потоків і фінансової позиції корпорації за

незмінних коефіцієнтах дивідендних виплат, з урахуванням підприємницького і
фінансового ризиків. Особливу увагу приділяють очікуваній прибутковості
капітального проекту з метою визначення майбутніх грошових потоків.
Дивідендна політика, яку розробляють фінансові менеджери корпорацій,
визначається на основі поточних і стратегічних планів. З цією метою вивчають
вплив дивідендної політики на економічне і фінансове становище корпорації.
Особливу увагу приділяють питанням обігу акціонерного капіталу на фінансовому
ринку. Слід зазначити, що акціонери (як діючі, так і потенційні) розглядаючи
фінансову звітність емітента цікавляться, насамперед, показниками, пов’язаними з
доходами, дивідендами на одну акцію, поточною ціною (курсом) акції на ринку
капіталів, тобто узагальнюючими, підсумковими даними фінансової ефективності
корпорації.
Можна виділити дві групи показників які характеризують дивідендну
політику:
 коефіцієнти обігу акціонерного капіталу;
 коефіцієнти оцінки ринком капіталу дохідності акцій.
Критерієм ефективної діяльності корпорації є примноження капіталу,
джерелом формування якого є внески акціонерів. Вартість капіталу – це ціна, яку
корпорація має платити за залучення коштів інвесторів і кредиторів як джерел
фінансування. Вона визначається процентною ставкою, яку необхідно сплачувати
за використання капіталу. Проте, вкладення коштів і отримання доходів —
операції, що не збігаються в часі. Необхідно звернути увагу на те, що капітал
корпорації формується з акціонерного капіталу, що складається з оплачених акцій,
нерозподіленого прибутку, резервного капіталу та зобов’язань за випущеними
борговими інструментами. Оптимальною структурою капіталу є така, що
максимізує вартість компанії, сприяє підвищенню курсу її акцій і забезпечує
високий рівень ліквідності. Зауважимо, що проблемою оптимізації структури
капіталу є визначення співвідношення між позиковим і власним джерелами
фінансування.
В сучасних умовах виникає потреба вивчення питань оцінки вартості
корпорацій на основі аналізу поведінки окремих фінансових активів (акцій та
облігацій), а також портфелів цінних паперів.

29