Page 28 - 6265

чинник забезпечення нормального функціонування корпорації в майбутньому. Під
час розроблення фінансової стратегії визначаються її мета, часові межі (time
frame), а також характер дій, що передбачаються. Відповідно до цих дій
з’ясовується можливість досягнення мети.
Планування являє собою процес складання програми майбутнього розвитку
з визначенням конкретних економічних і фінансових цілей на майбутній період, з
урахуванням можливих ризиків і заходів щодо страхування від ризиків.
Фінансове планування являє собою складний процес, що охоплює чотири
стадії:
1. Аналіз зв’язку між інвестиційними і фінансовими можливостями.
2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою запобігання

диспропорцій між рішеннями, що приймаються сьогодні, і тими, які
потрібно буде прийняти в майбутньому.
3. Обґрунтування обраного варіанта рішень.
4. Оцінювання результатів, досягнутих корпорацією, порівняно з
поставленими цілями.
У фінансових планах визначаються темпи економічного зростання, необхідні
для досягнення цієї основної мети.
Для визначення можливостей економічного зростання розраховуються два
коефіцієнти: коефіцієнт внутрішнього зростання, коефіцієнт стійкого зростання.
Коефіцієнт внутрішнього зростання визначає можливості самофінансування,
тобто забезпечення розвитку корпорації тільки за рахунок внутрішніх джерел, без
залучення зовнішніх. Коефіцієнт стійкого зростання, що відображає максимально
можливий темп економічного розвитку корпорації за рахунок внутрішніх і
зовнішніх (за винятком випуску нових акцій) джерел.
Основним джерелом інформації про економічну та фінансову діяльність
корпорації є її щорічна (а також поквартальна чи щомісячна) звітність.
Консолідовану фінансову звітність можна визначити як систему показників, що
характеризують майновий та фінансовий стан групи підприємств на звітну дату і
фінансові результати її діяльності у звітному періоді. При цьому під системою
показників розуміють не лише числові дані бухгалтерського балансу та інших
звітів, але й іншу інформацію, яка розкриває окремі сторони діяльності групи.
Мета фінансового управління корпорацією – максимальне підвищення
вартості акцій. Тому аналіз фінансової звітності має з’ясувати, як змінилась
ринкова вартість акцій, які чинники сприяли змінам, які фінансові показники
найбільшою мірою впливають на вартість акцій, які заходи слід передбачити у
фінансових планах для підвищення вартості акцій.
Під час аналізу фінансової звітності існує вірогідність стикнутися з
величезною кількістю розрахункових показників. Тому, як свідчить світовий
досвід фінансового управління компаніями, слід використовувати невелику
кількість основних коефіцієнтів. Найпоширеніші з них достатньо для загальної
оцінки фінансового становища: коефіцієнти фінансової залежності; коефіцієнти
ліквідності; коефіцієнти ефективності використання активів; коефіцієнти
рентабельності (прибутковості); коефіцієнти ринкової активності.

28