Page 19 - 6265

затвердженого 15 березня 2006 року із змінами та доповненнями внесеними за
період 2006-2013 рр., Цивільного кодексу України, Господарського кодексу
України, Закону України "Про акціонерні товариства", інших законів та
нормативно-правових актів, що регулюють діяльність холдингових компаній та їх
корпоративних підприємств.
Відповідно до Закону України «Про холдингові компанії в Україні»
холдингова компанія - акціонерне товариство, яке володіє, користується та
розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв)
двох або більше корпоративних підприємств.
До складу холдингу входять: головне підприємство (що здійснює контроль і
управління дочірніми підприємствами); дочірні підприємства (контрольними

пакетами, яких володіє головне підприємство); асоційовані підприємства
(вкладення в які не дозволяють контролювати їх діяльність); підприємства,
вкладення в які не дають права участі в управлінні; інші господарські суб’єкти.
Виділяють такі класифікаційні ознаки на основі яких виокремлюють типи
ХК: за структурою контрольного пакета акцій (портфельний холдинг,
інвестиційний холдинг, портфельно-інвестиційний холдинг), за характером
діяльності (чисті і змішані); за формами власності (державні, приватні, державно-
приватні); за характером утворення виділяють основні типи холдингових
компаній, а саме: холдинги, які створені на основі об’єднання промислових
підприємств; конгломерати; банківські холдинги; холдинги у системі фондів. Для
вирішення завдань, пов'язаних діяльністю пріоритетних галузей чи регіонів,
можуть створюватися холдинги за участю держави і муніципальних органів.
Подібні холдинги створюються з метою: структурної перебудови економіки
регіону; підтримки й розвитку перспективних галузей; компенсації низької
рентабельності одних підприємств за рахунок інших (банкрутство окремих
підприємств не загрожує економічній структурі в цілому).
Організаційно-економічним центром управління холдингом є його головне
(материнське) підприємство. Як організаційний центр управління головне
підприємство холдингової компанії розробляє конкретні цілі та загальні напрямки
функціонування та розвитку холдингу в цілому та його дочірніх підприємств;
визначає засоби, форми і методи, що забезпечують досягнення цих цілей;
здійснює контроль фінансової діяльності усіх структурних підрозділів. Тому
основне призначення управлінської діяльності материнського підприємства
полягає у забезпеченні узгодженості, взаємозв'язку та взаємодії між
різноманітними структурними підрозділами, що формують холдинг. Це
досягається шляхом розмежування функцій між головною і дочірньою
компаніями. Тактичні питання діяльності компанії вирішують дочірні під-
приємства, які мають відповідну самостійність у прийнятті рішень, що стосуються
їхньої оперативної діяльності.
Холдингові компанії можуть бути дочірніми підприємствами інших
холдингових компаній. Об'єктивною економічною основою, що забезпечує
материнському підприємству значення організаційно-економічного центру

19