Page 20 - 6265

управління є факт володіння контрольними пакетами акцій дочірніх підприємств,
що надає йому право здійснювати контроль над дочірніми підприємствами.
Основним мотивом створення холдингових компаній є придбання контролю
над підприємствами з метою концентрації капіталів для вільнішого їх переливання
і на цій основі оптимізація інвестиційного процесу.
Консолідація діяльності групи підприємств з метою зменшення податкових
платежів досягається шляхом укладення угод між підприємствами, відповідно до
яких їх прибутки чи збитки переводяться безпосередньо до холдингової компанії,
що дозволяє холдингу враховувати збитки одного підприємства та прибутки
іншого для сплати податку з решти частини прибутку.
Окрім того, створення холдингових компаній дає можливість проникнути

через холдинг в інші сфери виробництва і збуту товарів і тим самим знизити ризик
при виході на ринок, залучити додаткові виробничі потужності у результаті
поглинання підприємств та розподілити господарські ризики між різноманітними
дочірніми фірмами.
Холдинги також здійснюють контроль за дотриманням спільних інтересів
підприємств та проведенням загальної технічної, економічної, кадрової політики.
Методи і характер прояву управлінського контролю холдингової компанії
можуть бути різними і залежати від ряду факторів, серед яких виділяють:
1. Ступінь залежності підприємства від материнської компанії. Володіння
головним підприємством від 50 до 100 % акцій дочірнього підприємства
забезпечує йому повний контроль за діяльністю останнього. Володіння
холдинговою компанією від 20 до 50 % акцій підприємства забезпечує їй суттєвий
вплив на фінансово-господарську діяльність такого підприємства (асоційованого).
Повний контроль або суттєвий вплив головне підприємство здійснює через органи
управління дочірнього (асоційованого) підприємства, беручи участь у загальних
зборах акціонерів і радах директорів, користуючись правом призначення
виконавчих органів та іншими способами.
2. Форма організації материнського підприємства. Головне підприємство за
формою організації може бути оперативно-виробничим або холдинговим.
3. Належність капіталу (однонаціональні холдингові компанії або
транснаціональні). У однонаціональних холдингових компаніях центром
управління є головне підприємство, національне за капіталом і контролем. У
багатонаціональних материнське головне підприємство здійснює централізоване
управління в рамках групи в цілому.
Виділяють наступні моделі створення холдингу:
1. Модель заснування – заснування холдингу та наступне придбання часток
участі в діючих компаніях. Створений холдинг на засоби, отримані від власників
(акціонерів), або на позичкові ( заемние) засоби придбаває частки (акції) в діючих
компаніях. Такий холдинг, як правило, є фінансовим. При його формуванні
використовують «портфельний» метод.
2. Модель злиття – внесення в холдинг вже існуючих часток (долі) участі у
вже існуючих компаніях. Можливо здійснення різних варіантів злиття: як зі
зміною, так і без зміни часток участі.

20