Page 77 - 6254
P. 77

де чисельник – сума початкових балансових запасів покладів нафти (газу),
               за якими раніше були оцінені прогнозні ресурси; знаменник – сума прогнозних
               ресурсів по всіх пастках горизонту (комплексу), перевірених бурінням.
                      Прогнозні ресурси пастки в цілому визначають сумою ресурсів  усіх го-
               ризонтів  розрізу  відкладів  з  урахуванням  коефіцієнта  достовірності,  підра-
               хованого для кожного горизонту.
                      Для  оцінки  ресурсів  категорії  D 2  можна  застосувати  ту  саму  формулу,
               однак  рівень  еталона  в  цьому  випадку  відповідатиме  структурі  І  порядку  і
               комплексу, що істотно усереднює одержувані результати.

                                  Оцінка прогнозних ресурсів на оцінюваних об'єктах
                      Завдання оцінки прогнозних ресурсів полягає у перенесенні даних щодо
               нафтогазоносності  з  відносно  добре  вивченої  території  на  слабо  вивчену
               прогнозну.
                      Кількісна  оцінка  прогнозних  ресурсів  ґрунтується  на  якісній  оцінці,  у
               процесі якої на прогнозній території по кожному продуктивному горизонту або
               нафтогазоперспективному  комплексу  намічені  межі  їхнього  поширення  і
               визначені перспективи цих земель щодо нафтогазоносності. Залежно від ступеня
               вивченості  прогнозної  території  в  межах  поширення  досліджуваних
               нафтогазоносних  горизонтів  або  нафтогазоперспективних  комплексів  виби-
               рають  оцінювані  об'єкти  плотової  ієрархії  відповідно  до  зазначених  раніше
               принципів.
                      Практично всі методи оцінки прогнозних ресурсів на регіональному етапі
               ґрунтуються на порівняльній геологічній аналогії (крім історико-статистичного).
               Це  рівною  мірою  стосується  методів  багатовимірного  математичного
               моделювання         процесів      нафтогазоутворення          і   нафтогазонагромадження
               (останнім часом виділених у самостійну групу), оскільки будь-яку математичну
               модель  і  її  параметри  треба  будувати  для  добре  вивчених  еталонних  ділянок,
               перевіряти на таких самих ділянках, не залучених до аналізу для подальшого
               контролю, а потім переносити на невивчені оцінювані ділянки для оцінки на них
               прогнозних  ресурсів.  Як  показано  нижче,  деякі  прийоми  математичного
               моделювання,  розглянуті  нині  як  самостійні  методи,  власне  кажучи,  є  лише
               апаратом, що дає змогу на вищому, ніж колись, рівні обґрунтовувати аналогію
               еталонних  і  оцінюваних  ділянок.  Із  викладеного  випливає,  що  незалежно  від
               того, яким методом передбачається оцінювати прогнозні ресурси, у порівняльній
               геологічній  аналогії  першорядну  роль  відіграє  обґрунтування  виділення
               еталонних ділянок на добре вивченій території та оцінюваних ділянках (об'єктах)
               прогнозної території. При цьому прогнозні ресурси території являтимуть собою
               інтегральну оцінку ресурсів по оцінюваних ділянках, виділених у її межах.

                                                       Еталонна ділянка
                      Еталонною  (еталоном)  вважають  ділянку,  вивчену глибоким  бурінням  у
               межах  нафтогазоносної  області,  району  або  зони.  Оскільки  кожному
               нафтогазоносному  горизонту  (або  комплексу)  властиві  свої  особливості  і




                                                              73
   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82