Page 82 - 6254
P. 82

2
                      де  Q вид.н  –  добувні  ресурси  нафти,  т;  F н  –  площа  нафтоносності,  м ;
               h еф.н  – ефективна нафтонасичена товщина пласта, м; К п – коефіцієнт відкритої
               пористості колектору; К н – коефіцієнт нафтонасиченості колектору; ρ – густина
                                                                     3
               нафти на поверхні за стандартних умов, т/м ; η – коефіцієнт вилучення нафти;
               θ – перерахунковий коефіцієнт, що враховує усадку нафти на поверхні:

                                                             θ =1/b,                                         (4.37)

                      де b – об'ємний коефіцієнт нафти.
                      На відміну від ресурсів нафти, ресурси газу залежать ще від пластового
               тиску і температури, фізичних властивостей і хімічного складу самого газу.
                                                                                       3
                      Початкові балансові ресурси вільного газу Q вид. г (в м ) можна вирахувати
               за дещо спрощеною формулою

                                            Q вид.г=F г∙h еф.г∙K п∙K н((Р 0∙α 0)Р ст)f,                              (4.38)

                                                            2
                      де  F г  –  площа  газоносності,  м ;  h еф.г  – ефективна  газонасичена  товщина
               колектору, м; К п – коефіцієнт відкритої пористості колектору; К г – коефіцієнт
               газонасиченості  колектору;  Р 0  –  початковий  пластовий  тиск  у  покладі,  МПа;
               Р ст=0,1  МПа;  α 0  –  поправка  на  надстисливість  газу,  що  враховує  відхилення
               вуглеводневих газів від законів ідеального газу за тиску Р 0:

                                                             α 0=1/z 0,                                          (4.39)

                      де z 0 – коефіцієнт надстисливості пластового газу; f – поправка на пластову
               температуру для приведення об'єму газу до стандартних умов:

                                               f=Т ст/Т пл= 293/(273 +t пл),                               (4.40)

                      де t пл – пластова температура, °С.
                      З  метою  визначення  передбачуваної  площі  покладу  використовують
               структурні побудови, виконані на перспективній площі для кожного можливо
               продуктивного  пласта.  У  разі  збігу  структурних  планів  відбивного
               сейсмогоризонту  і  нафтогазоперспективного  пласта  в  межах  досліджуваної
               структурно-фаціальної  зони  використовують  структурні  карти  відбивного
               сейсмогоризонту, складені за даними сейсморозвідки, структурного буріння або
               комплексу цих методів. Якщо встановлено закономірну розбіжність зазначених
               структурних  планів  (планова  або  амплітудна  невідповідність),  то  попередньо
               виконують структурні побудови з урахуванням цієї розбіжності.
                      Площа  нафтоносності  (газоносності),  яка  в  основному  визначає  до-
               стовірність підрахунку ресурсів, залежить від положення ВНК (ГВК чи ГНК) і
               поширення колекторів у межах можливого покладу. Унаслідок вн-клинювання
               пласта (горизонту) або літолого-фаціального заміщення колектору на всю його
               товщину площа покладу скорочується. Вплив цих факторів на можливу площу
               нафто(газо)носності  покладу  перспективної  структури  можна  врахувати


                                                              78
   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87