Page 74 - 6254

обсяг видобутку, тобто початкові видобувні ресурси. Віднявши від них частину
запасів нафти і газу, яка вже розвідана, можна одержати величину прогнозних
добувних ресурсів.

Рис. 4.1 Варіанти І-ІІІ оцінки початкових потенціальних ресурсів нафти або газу з
використанням кривої видобуток q – час t.
Видобуток: 1 – фактичний, 2 – прогнозний, 3 – накопичений (а – до досягнення, б – після
досягнення максимуму річного видобутку)
Аналогічно будують криву зміни поточних розвіданих запасів у часі.
Площа, обмежена цією кривою, відповідає всій сумі відкритих запасів, тобто
початковим ресурсам (загальним або добувним, залежно від вихідного
матеріалу). Віднявши від них початкові розвідані запаси, одержимо величину
прогнозних ресурсів.
Зміну в часі поточних розвіданих запасів можна апроксимувати нор-
мальною, логнормальною, показниковою або іншими кривими. Вид кривої
встановлюють емпірично, і ступінь достовірності її залежить від якості та
репрезентативності вихідних даних.
Криві динаміки накопиченого видобутку і початкових розвіданих запасів
звичайно мають S-подібну форму. Значення цих показників, як і крутизна
кривих, спочатку зростають, досягають точок перегину, після чого криві
повільно виположуються, асимптотично наближаючись до значення
максимально можливого накопиченого видобутку та максимально можливих
розвіданих запасів, тобто початкових ресурсів. За кривою накопиченого
видобутку можна одержати значення лише добувних ресурсів, за кривою
початкових розвіданих запасів – значення як добувних, так і загальних ресурсів,
залежно від характеру вихідних даних.
Темп збільшення крутизни кривої початкових розвіданих запасів випе-
реджає темп збільшення крутизни кривої накопиченого видобутку, і в кожний
момент часу числові значення перших більші за числові значення другого.
Середній період відставання відповідає відставанню максимуму річного
видобутку від максимуму розвіданих запасів і дорівнює середній забезпеченості
видобутку розвіданими запасами (їхній кратності).
В усіх випадках початкові відрізки кривих будують за фактичними да-
ними, а потім екстраполюють до повного виположування або до деякої межі, що
визначається економічною доцільністю продовження геологорозвідувальних

70