Page 70 - 6254
P. 70

послідовне згущення мережі «виловлює» цілком лише ті підняття, які більші за
               розмір  мережі  або  приблизно  дорівнюють  йому,  і  частково  дрібніші.  В  міру
               згущення  мережі  спостережень  ця  закономірність  виявлення  піднять  і  запасів
               залишається незмінною.
                      Для  оцінки  прогнозних  ресурсів  кожного  продуктивного  горизонту  на
               еталонних  ділянках  установлюються  залежності  між  середніми  розмірами
               виявлених  піднять    f сер  і  середньоквадратичними  відхиленнями    σ,  з  одного
               боку, і щільністю мережі спостережень S – з іншого: lgf cep=а+bS    і    σ =a'-b'S, де
               a, b, а', b' – постійні коефіцієнти.
                      Задаючи оптимальну для кінця періоду прогнозування щільність мережі
               спостережень  і  знаючи  закон  розподілу  виявлених  піднять  за  розмірами,  за
               допомогою нормованої функції Лапласа можна знайти ймовірності ρ i. виявлення
               піднять різного розміру виходячи з їхнього логнормального розподілу. Кількість
               піднять  кожного  розміру  в  інтервалах  геометричної  прогресії  визначається
               добутком Nρ i де N – загальне число піднять, що розраховується за формулою
                 =    / ∑                 .  Тут  F оц  –  площа  оцінюваної  ділянки;  п  –  щільність
                                     сер.і
                       ц

               піднять,  що  дорівнює  ∑       ст.і /  ,  (∑   ст.і    –  сума  площ  виявлених  піднять  за
                                                     ет
               відбивним  сейсмогоризонтом;  F ет  –  площа  еталонної  ділянки);  f сері  –
               антилогарифм середнього розміру підняття в інтервалі геометричної прогресії.
                         Прогнозні ресурси оцінюваної ділянки визначають за формулою


                                                     оц  =                   ,                                          (4.19)
                                                                   і сер.і ет.і


                      де q ет.і – щільність запасів на еталонній ділянці в підняттях кожного і-го
               інтервалу.  Вона  визначається  відношенням  q ет.і=ΣQ i/Σf k,  де  ΣQ i  –  сума  ба-
                                                                                                 2
               лансових запасів у підняттях і-го розміру (наприклад, від 16 до 32 км ) за даними
               еталонної ділянки; Σf k – сумарна площа піднять у кожному інтервалі заданого
               розміру.
                      У  цьому  методі,  як  і  в  усіх  попередніх,  розрахунки  попередньо  випро-
               бовують на контрольних еталонах.

                                 Способи прямого математичного моделювання
                      Для       моделювання          процесів       нафтогазоутворення            і    нафто-
               газонагромадження одночасно досліджують великі обсяги геолого-геофі-зичної
               і  геохімічної  інформації,  що  характеризується  складною  внутрішньою
               структурою.  Традиційні  геологічні  способи  методу  порівняльних  аналогій
               здебільшого  використовують  лише  частину  наявної  до  моменту  прогнозу
               геолого-геофізичної інформації. Особливості мислення людини не дають змоги
               враховувати разом вплив більш ніж 4-6 параметрів під час порівняння еталонної
               і  розрахункової  ділянок.  Утім  уже  на  ранніх  етапах  вивчення  регіонів
               нагромаджуються  фактичні  дані  щодо  ряду  (40-50)  частково  залежних  між
               собою нафтогазогеологічних параметрів, прямо або опосередковано пов'язаних з
               формуванням, імовірним розміщенням і збереженням скупчень ВВ. З розвитком


                                                              66
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75