Page 63 - 6249

електроніка", де поряд з технічними дисциплінами вивчаються біохімія і методи
діагностики.
Техніка не лише є скріплюючою ланкою всіх структурних елементів виробництва,
вона фіксує їх зростання, встановлює якісні і кількісні зміни у предметній формі.
Особливо це стосується виробничої техніки, технічних засобів праці. Таким чином,
рівень розвитку техніки багато в чому визначає і відповідний рівень розвитку.
Сутність продуктивних сил виражає сили людей і сили природи, матеріальні і
духовні сили суспільства, за допомогою яких воно діє на оточуюче середовище,
змінюючи і перетворюючи його відповідно до своїх зростаючих потреб. Разом з тим їх
сутність виражає природну і суспільну єдність, ставлення людини до природи, ступінь
практичного оволодіння суспільством силами природи в конкретно-історичних умовах.
Зростаючу роль в продуктивних силах відіграє наука, загальною передумовою
виникнення і розвитку якої є виробництво. Через це вона розвивається як потенціальна
продуктивна сила. Наука має не тільки гносеологічну, але й соціальну спрямованість.
Природознавство за допомогою промисловості вирішує по суті питання про
відношення людини до природи. Потребами виробництва обумовлена здатність науки
теоретично випереджати існуючий технічний базис, прокладаючи шлях подальшому
його прогресу.
З розвитком науки в ній формуються дві взаємозв’язані тенденції. Суспільне
виробництво створює матеріально-технічну базу для розвитку і застосування наукових
знань. У той же час наука із потенційної продуктивної сили стає у виробництві
ефективним засобом його розвитку. На цей час у розвинутих країнах вона стала
продуктивною силою.
Відома випереджаюча роль науки в розвитку техніки і удосконаленні виробництва,
проте це явище не можна абсолютизувати. Сам розвиток науки, застосованої у
виробництві, у свою чергу перебуває у відповідності до розвитку продуктивних сил. У
більшості випадків наука відображає потреби практики, але наука може як
випереджати, так і відставати від потреб життя, від вимог розвитку техніки. Важливо,
наскільки-саме матеріальне виробництво рівнем свого розвитку підготовлене
застосувати досягнення науки, реалізувати її успіхи на практиці.
Матеріальне виробництво, техніка, потреби практики повсякчасно ставлять перед
наукою все нові і нові завдання, які вимагають свого вирішення, визначаючи її
тематику, вказують напрямок розвитку, створюють базу для її технічного озброєння. У
свою чергу наука прогнозує розвиток виробництва, визначає найбільш ефективні шляхи
його розвитку. Технічна потреба, яка виникає у суспільства, просуває науку вперед
більш продуктивно, ніж думки вченого, які не підкріплені практикою. Але до цього
положення слід підходити не догматично. В безперервному ланцюзі соціального руху
наслідок у наступній ланці може стати причиною: науковий прогрес - могутнім
фактором технічного прогресу.
Процес перетворення науки в безпосередню продуктивну силу пояснюється її
поступальним розвитком, особливо незмірно великими досягненнями природознавства,
проникненням наукових знань у структурні елементи матеріально-технічної сфери,
зміною функціональної орієнтації найважливіших наукових галузей.
Зв’язуючою ланкою науки і виробництва є техніка, яку умовно можна поділити на
пасивну і активну. Пасивна техніка включає: зв’язуючу систему виробництва.
виробничі приміщення, технічні споруди. Активна техніка складається із знарядь
63