Page 5 - 6249

Лекція 1

Основні проблеми філософії науки

1. Філософія науки як нова галузь філософського знання
2. Історія становлення філософії науки

Розвиток наукового знання, революційний вплив науки на всі сфери людського
життя вимагає поглибленого вивчення самого феномену науки не тільки з точки зору
теорії пізнання, а і в історичному, аксіологічному, культурологічному контекстах. Наука
сьогодні − це сукупність великої кількості дослідницьких інститутів, організацій, які
діють як у межах окремої країни, так і на міжнародному рівні. Сучасну науку називають
"великою наукою”. Так, якщо 1900 р. у світі налічувалось близько ста тисяч учених, то
наприкінці XX ст. − їх більше 5 млн. Близько 90% всіх відкриттів припадають на ХХ
ст., 90 % вчених, які будь-коли жили на землі є нашими сучасниками.
Наука ХХІ сторіччя перетворюється на складний сембіоз, що включає в себе такі
процеси:
- квантово-польову, нано-біо-генно-нейро-інформаційну революції;
- індустрію наукоємних технологій, яка надає сервісні послуги всім сферам людської

діяльності;
- наростаючий потік могутніх нано-біо-генно-нейро-інформаційних технологій,
наукоємних виробництв, які створюють базу для таких грандіозних науково-
дослідних мегапроектів, як Нанотесх, Біотех, Генотех, Нейротех, Інфотех, проект
Штучного інтелекту.
За таких умов докорінному перегляду піддаються всі аспекти наукової практики.
Постає нове розуміння місця наукового знання в культурі. З'явились експерти, які
переконують, що у ХХІ столітті наукове знання – це не лише величезна продуктивна
сила, інструмент влади, а й своєрідний інструмент зброї масового знищення. Якісно
новим стає співвідношення між практикою конструювання сурогатних типів матерії
(неживої, живої, мислячої) та природною реальністю. Мова йде про практику
конструювання, по-перше, трансгенних істот, і, по-друге, сурогатних типів неживої
матері ( таких як штучні атоми, квантові точки, квантові дроти, квантові кристали,
тощо). Вибуховий розвиток практики конструювання сурогатних типів неживої і живої
матерії стає впливовим мегатрендом еволюції науково-технологічної практики ХХІ
сторіччя.
Отже в нове століття наука входить з новим науковим світоглядом, що формується
під впливом сучасних науково-технологічних революцій і кардинально змінює
дійсність і саму людину.
Ці зміни були зафіксовані ще на початку ХХ століття, коли почалось осмислення
ролі науки і техніки у суспільстві. Складнощі та суперечності науково-технічного
прогресу зумовили існування різних, навіть полярних оцінок ролі науки в суспільстві
від сцієнтизму до антисцієнтизму. Прихильники сцієнтизму стверджують, що наука є
абсолютною цінність і здатна розв’язати усі суспільні проблеми, економічні, політичні,
соціальні, культурні тощо. При цьому заперечуються соціальні та гуманітарні науки як
такі, що не мають пізнавального, позитивного значення. Усупереч сцієнтизму виник

5