Page 109 - 6239

ної ефективності. Вихідними даними в проведених розрахун-
ках вважались параметри режимів роботи газопроводів по да-
них диспетчерської служби. Розрахунки виконувались для
кожного з минулих календарних місяців 2014 року. При цьому
в рамках кожного місяця вибирався ряд режимів, виходячи з
числового значення критерію нестаціонарності [8].
Коефіцієнт гідравлічної ефективності газопроводу, як і
будь–який діагностичний параметр, має змінюватися з часом
експлуатації газопроводу, визначаючи гідравлічний стан тру-
бопроводу на кожний момент його експлуатації. Практичний
інтерес представляє характер процесу зміни ефективності.
Очевидно, що з часом гідравлічна ефективність має безперер-
вно зменшуватися (якщо не приймаються спеціальні заходи
по її збільшенню) в зв’язку з тим, що потоком газу безперерв-
но вноситься в газопровід волога.
З метою дослідження закономірностей динаміки зміни
гідравлічної ефективності газопроводів і газотранспортних
систем проводились вимірювань параметрів режимів експлуа-
тації, а також температура ґрунту в непорушному тепловому
стані по трасі газопроводів в різні проміжки часу.
На їх основі побудовано статистичну залежність кое-
фіцієнта гідравлічної ефективності від часу, що подана на ри-
сунку 8.3.
Зміна ефективності роботи однониткових газопроводів
в часі може бути описана експонентною залежністю
.
Е=E о ∙ехр(– t), (8.3)
де Е о – початковий коефіцієнт гідравлічної ефективності;
 – коефіцієнт старіння однониткового газопроводу;
t – біжучий час.
Для газотранспортних систем характер зміни ефектив-
ності в часі більш складний. При загальній тенденції до зни-
ження спостерігається різке падіння коефіцієнта ефективності
в весняний та осінній періоди і деякий ріст в літній період.

108