Page 171 - 6212

фільтрованості і утримувальній здатності і змінюється у межах
3
40-600 кг на 1 м рідини.
Об’єм рідини розриву встановлюють, виходячи з
3
конкретних умов. Для міцних порід рекомендується 4-6 м на 10
м товщини пласта, якщо розкрита перфорацією товщина пласта
не більша 20 м, у випадку, коли розкрита товщина пласта більша
20 м, то на кожні її 10 м кількість рідини розриву збільшується на
3
1-2 м . Якщо породи слабозцементовані, крихкі, то кількість
рідини розриву збільшується у 1,5-2 рази порівняно з об’ємом
для міцних порід.
Об’єм рідини пісконосія
V рп Q п С , (14.3)

де Q – кількість піску, що запомповується при ГРП кг;
п
3
С – концентрація піску у рідині – пісконосія, кг/м ; С 4000 v ;
v – швидкість падіння зерен піску у рідині – пісконосія, м/г
(визначається дослідним шляхом).
У виборі свердловин для проведення у ній ГРП необхідно
враховувати якість цементного кільця у визначеному інтервалі
розриву, відстань від водонафтового контакту або водоносних
горизонтів, стан експлуатаційної колони і гирло свердловини.
До проведення ГРП визначають дебіт свердловини,
вибійний і пластовий тиск, коефіцієнт продуктивності, а для
нагнітальних – приймальності. Вибій свердловини промивають
розчинниками, водою або водними розчинами ПАР. Деколи у
наміченому для створення тріщини інтервалі пласта попередньо
проводять гідропіскоструминну перфорацію.
Після промивання, очищення і шаблонування стовбура
свердловини у неї спускають колону рівноміцних насосно–
компресорних пруб, по яких у пласт запомповують робочі
рідини. Для збереження обсадної (експлуатаційної) колони від
впливу високого тиску над розриваючим пластом встановлюють

169