Page 166 - 6212

фтороводневої (плавикової) кислот, яку називають
глинокислотою.
Взаємодія плавикової кислоти (HF) з кварцем проходить за
такою реакцією
SiO 2 + 4HF = H 2O + SiF 4.
Фтористий кремній ( SiF 4 ), що утворився, далі взаємодіє з
водою:
2SiF 4 + 4H 2O = Si(OH) 4 + 2H 2SiF 6.
Кремнистоводнева кислота H 2SiF 6 залишається у розчині, а
кремнієва кислота Si(OH) 4 зі зниженням кислотності розчину
може утворювати драглеподібний гель, що закупорює канали
пласта. Тому, для утримання кремнієвої кислоти у розчині,
фтористу кислоту застосовують тільки у суміші з соляною.
Робочий розчин кислоти для впливу на теригенні колектори
звичайно складає 8-10 % соляної кислоти і 3-5 %
фтористоводневої. Фтористоводнева кислота розчиняє
алюмосилікати за такою реакцією:
H 4Al 2Si 2O 9 + 14HF = 2AlF 3 + 2SiF 4 + 9H 2O .
Фтористий алюміній AlF 3, що утворився, залишається у
розчині, фтористий кремній SiF 4 далі взаємодіє з водою,
утворюючи кремнієву кислоту.
Взаємодія HF з кварцем протікає надзвичайно повільно, а з
алюмосилікатами H 4Al 2Si 2O 9 проходить швидко, але не надто
активно, як взаємодія HCl з карбонатами. Тому оброблення
теригенних колекторів сумішшю соляної і фтористоводневої
кислот доцільна як для видалення карбонатних цементуючих
речовин, так і для розчинення глинистого матеріалу.
Для приготування розчину застосовують технічну
плавикову кислоту із вмістом HF не менше 10 %. Пари
фтористоводневої кислоти отруйні, отже, поводження з нею
вимагає особливих заходів обережності. Крім того вартість її
дуже висока. Тому широко використовують біфторид-фторид
амонію NH 4FHF + NH 4F, який менш небезпечний у поводженні,

164