Page 168 - 6212

нефільтруючої рідини механізм розриву пласта аналогічний
механізму розриву товстостінних посудин, тому потрібний більш
високий тиск. Тріщини, які при цьому утворюються, мають, як
правило, вертикальну або близьку до неї орієнтацію.
Тиск, за якого створюються тріщини, визначається
значеннями гірського і пластового тисків, характеристиками
міцності порід, наявністю тріщин та ін. Тому тиск розриву навіть
у межах одного пласта неоднаковий і може змінюватись у
широкому діапазоні. Практика підтверджує, що здебільшого тиск
розриву на вибої свердловини нижчий від гірського:
p p 5 , 1 ... 5 , 2 10 2 Н, (14.2)

де p – тиск розриву, МПа,
p
Н – глибина свердловини, м.
Христіанович С. А., Желтов Ю.П. пояснюють це наявністю
у продуктивних пластах мікро- і макротріщин, а також
пластичними деформаціями глин і глинистих пластів, що
зустрічаються у розрізі у процесі буріння і витіснених у стовбур
свердловини під дією сили ваги вищезалеглих порід.
Процес гідравлічного розриву пласта складається з таких
послідовно проводжуваних операцій: встановлення пакера для
герметизації затрубного простору; нагнітання у пласт рідини
розриву з метою утворення і розширення тріщин; нагнітання
рідини – носія з піском, призначеним для закріплення тріщин чи
зберігання їх відкритого стану; запомповування протискувальної
рідини для витіснення піску у тріщини пласта з насосно-
компресорних труб і стовбура свердловини (рис. 14.3).
Наведемо загальні вимоги до всіх трьох рідин, які
називаються робочими:
а) вони не мають зменшувати ні абсолютну, ні фазову
проникності породи пласта і тому у процесі ГРП у видобувних

166