Page 174 - 6212

тріщину (наприклад, еластичні або легкорозчинні кульки,
полімери).
До методів механічного впливу на привибійну зону пласта
відноситься також торпедування.
Під час торпедування у пласті утворюється каверна, від
якої розходиться сітка тріщин, різко підвищується проникність
порід у привибійній зоні пласта і підвищується дебіт
свердловини. Торпеду заряджають вибуховою речовиною –
тротилом, тетрилом, гексогеном, нітрогліцерином, амонітом,
динамітом тощо. Вагу заряду визначають виходячи з діаметра
свердловини, призначення вибуху, властивостей вибухових
речовин і порід. Використовують торпеди фугасні, шнурові,
кумулятивні. Торпеди виготовляють герметичні (з корпусами з
металу, азбоцементу) і негерметичні (без оболонок або з
оболонками з маломіцного матеріалу). Заряд у фугасних торпедах
складається зі сплаву тротилу і гексогену. Детонатор спрацьовує
від дії електричного струму, який подається по кабелю з гирла
свердловини.
Для збереження обсадних колон у процесі торпедування над
торпедою створюють корок з нафти, води, глинистого розчину
або з піску, глини тощо. Піщані або глинисті корки надійніші,
ніж рідинні, але після їх використання необхідні трудомісткі
роботи для очищення вибою.

14.4 Теплові методи впливу на привибійну зону пласта
До теплових методів відносяться запомповування у
свердловину нагрітої нафти, нафтопродуктів (конденсату, гасу,
дизельного пального) або води, обробленої ПАР; нагнітання пари
за допомогою пересувних парогенераторів; електротеплове
оброблення за допомогою спеціальних самохідних устатковань і
ін. Нафту або воду нагрівають на гирлі свердловини за
допомогою паропересувних пристроїв або електронагрівачів.
Встановлено що для ефективного підігрівання привибійної зони

172