Page 135 - 6194
P. 135

географічне районування;
                                    теоретичні  основи  мінливості  ґрунтів  у  просторі  й
                            часі,    сучасне      ґрунтознавство,      еволюція      ґрунтів,
                            палеоґрунтознавство;
                                    загальнотеоретичні         проблеми          аридизації,
                            опустелювання, вторинного засолення, заболочування ґрунтів
                            і розроблення методів охорони ґрунтового покриву.
                                   У  ґрунтознавстві  застосовано  системний  підхід  —
                            грунт  розглядається  як  складна  система  з  великою
                            різноманітністю внутрішніх і зовнішніх зв’язків.
                                   Ґрунтознавство  як  самостійна  галузь  природознавства
                            має свої методи дослідження, основні з яких  розробив В. В.
                            Докучаєв.  Порівняльно-географічний  метод  ґрунтується  на
                            залежності будови, складу і властивостей ґрунту від сукупної
                            дії   факторів     ґрунтоутворення.     Метод      стаціонарних
                            досліджень полягає в систематичному спостереженні за будь-
                            яким  “елементарним”  процесом  у  ґрунті,  наприклад:  зміна
                            вмісту  гумусових  речовин  протягом  року,  міграція  хімічних
                            елементів  за  профілем  ґрунту  тощо.  Профільний  метод
                            застосовують у всіх ґрунтових дослідженнях дозволяє вивчати
                            ґрунт  від  поверхні  на  всю  глибину  до  ґрунтоутворювальної
                            породи з визначенням на профілі межі генетичних горизонтів
                            та  їх  морфології.  Метод  ключів,  або  опорних  ділянок,  дає
                            змогу вивчати і наносити на карту ґрунти значних територій
                            за порівняно короткий час і з незначними витратами коштів і
                            матеріальних ресурсів.
                                   Крім  того,  в  ґрунтознавстві  застосовують  ряд  інших
                            методів:    порівняльно-історичний,      ґрунтових    монолітів,
                            ґрунтових  лізиметрів,  ґрунтово-режимних  спостережень,
                            балансовий,       ґрунтових       витяжок,       аерокосмічний,
                            радіонуклідний, експедиційний.

                                   7.2 Морфологія грунту

                                   Процес  ґрунтоутворення,  як  і  будь-який  природний
                            процес, має свій початок, етапи розвитку, певну швидкість  і
                            час  завершення.  За  спостереженнями  багатьох  вчених  1  см
                            гумусового  горизонту  ґрунту  в  умовах  помірного  поясу
                            формується  за  100—200  років,  а  повний  профіль  сучасного
                            ґрунту — від кількох сотень до кількох тисяч років. Загальний
                            процес ґрунтоутворення складається з комплексу біохімічних,
                            хімічних,      фізичних      і    фізико-хімічних      процесів.
                            Ґрунтоутворення  починається  з  моменту  поселення  живих
                            організмів  на  скельних  породах  або  на  пухких  продуктах
                            гіпергенезу і в своєму розвитку проходить ряд стадій.
                                   1. Стадія початкового ґрунтоутворення часто збігається

                                                           134
   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140