Page 132 - 6194

ЛЕКЦІЯ 7 – ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ
ҐРУНТОЗНАВСТВА. МОРФОЛОГІЯ ГРУНТУ.
СИСТЕМАТИКА, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЗАГАЛЬНІ
ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЇ ГРУНТІВ

7.1 Предмет і завдання ґрунтознавства

Ґрунтознавство – наука про ґрунт, його утворення,
будову, склад, властивості, закономірності географічного
поширення, взаємозв’язок з навколишнім середовищем, роль
у природі, шляхи і методи його меліорації, охорону і
раціональне використання у народному господарстві.
Ґрунтознавство займається вивченням генезису,
еволюції, біопродуктивності, класифікації, географії та
екології ґрунтів; особливостями властивостей ґрунтів у різних
гео- та екосистемах, розробляє теорію ґрунтоутворення та
формування ґрунтової сфери. Ґрунтознавство поділяється на
загальне, генетичне і регіональне.
Загальне ґрунтознавство розглядає склад і будову
ґрунтів як багатокомпонентних, динамічних систем, природу і
закономірності формування їх властивостей. Теоретична
база — вчення про формування складу, будови і властивостей
ґрунтів у процесі літогенезу і петрогенезу внаслідок складних
фазових взаємодій.
Генетичне ґрунтознавство вивчає залежність
особливостей складу, будови і властивостей ґрунтів від умов
їх утворення.
Регіональне ґрунтознавство вивчає ґрунти регіонів,
закономірності мінливості їх складу, будови і властивостей.
Ґрунтознавство використовує досягнення фізики, хімії,
математики і механіки, тісно пов’язане з іншими розділами
інженерної геології і суміжних геологічних наук.
Розвиток ґрунтознавства відбувався під впливом
потреб та розвитку людського суспільства. Відомості про
грунт з’явились у глибоку давнину і пов’язані з виникненням і
розвитком землеробства. Проте протягом кількох тисячоліть
розвитку цивілізації відбувалось лише накопичення
фактичного матеріалу про властивості грунтів, які
передавались від покоління до покоління. Основою
виникнення ґрунтознавства є інтенсивний розвиток
природознавства на світоглядах Ч. Лайєля в геології та
Ч. Дарвіна в біології. Як наукова дисципліна ґрунтознавство
сформувалось у кінці XIX ст. і датою заснування сучасного
наукового ґрунтознавства є 10 грудня 1883 p., коли
В.В. Докучаєв захистив у Петербурзькому університеті
докторську дисертацію на тему “Російський чорнозем”, в якій

131