Page 134 - 6194

періоду були В.В. Докучаев, М.М. Сибірцев, П.А. Костичев,
В.Р. Вільямс, Є.В. Гільгард, П. Трейтц, Г.М. Мургоч, .
Ф. Ріхтгофен, Є. Гільгард, К.Д. Глінка, К.К. Гедройц, С.С.
Неуструєв, В.Р. Вільямс, Б.Б. Полинов, Л.І. Просолов,
С.О. Захаров, О.Н. Соколовський, П.С. Коссович,
В.І. Вернадський, Д.М. Прянишников, М.М. Тулайков,
Ю. Шлезінг, Г.М. Мургоч, Н.П. Пушкаров, П. Трейтц,
А. Зігмонд і П. Трейц (Угорщина), С. Міклашевський
(Польща), І. Копецький, Є. Гільгерд, В.А. Ковда,
О.Н. Соколовський;
9) сучасний період – зародження конструктивного
ґрунтознавства: широке використання новітніх методів
математики, фізики, хімії, моделювання ґрунтових процесів;
розробка капітальних методів меліорації і охорони грунтів;
вивчення земельних ресурсів світу і проблем
природокористування, складання Світової карти грунтів
ФАО-ЮНЕСКО. Сучасний етап розвитку ґрунтознавства дав
цілу плеяду нових видатних ґрунтознавців як в нашій країні,
так і за кордоном. Назвемо лише деяких з них: В.Р. Волобуєв,
І.П. Герасимов, О.Н. Соколовський, М.М. Кононова,
Н.Б. Вернандер, М.К. Крупський, О.А. Роде, М.А. Глазовська,
В.А. Ковда, Д. Драмао, Р. Дюдаль.
На основі наукових розробок вчених ґрунтознавців,
біологів, фізиків і хіміків виникли такі розділи
ґрунтознавства: мінералогія грунтів, геохімія грунтів, геохімія
ландшафтів, фізика грунтів, хімія грунтів, біохімія грунтів,
мікробіологія грунтів, зоологія грунтів, фізична і колоїдна
хімія грунтів. Вивчення закономірностей просторового
поширення грунтів зумовило виникнення самостійної
наукової дисципліни – географії грунтів.
Ґрунтознавство як теоретична наука вирішувало
конкретні завдання для потреб ряду галузей народного
господарства. Внаслідок цього сформувались прикладні галузі
ґрунтознавства: агрогрунтознавство, агрохімія, агрофізика,
меліоративне, лісове, медичне, військове, будівельне
ґрунтознавство.
Основними напрямками досліджень у ґрунтознавстві є:
 теоретичні проблеми генезису, географії ґрунтів, їх
класифікації, діагностики і номенклатури;
 науково-методичні проблеми розвитку
ґрунтотворного процесу в природних, культурних і
техногенних екосистемах;
 теоретичні основи формування ґрунтового покриву,
морфологічних ознак, хімічного складу, фізичних, хімічних і
біологічних властивостей ґрунтів;
 теоретичні проблеми картографії ґрунтів, ґрунтово-

133