Page 67 - 6189

опорами, отриманими для (D/d c) опт, визначають питомий опір
пласта ρ і похибка  за (4.9). За параметри зони проникнення
приймають ρ зп/ρ с і D/d c - (D/d c) опт.
При незадовільному рішенні задачі (немає перетину)
виконують операції, вказані нижче.
Якщо n м<2, то за величиною ρ зп/ρ с вибирають масиви А′ зпj,
що задовольняють умовам (4.10) при підвищуючому
проникненні і умовам (4.11) при понижуючому. Для кожного
вибраного масиву А зпj виконуються операції, вказані вище, і
вибираються оптимальні значення (D/d c) опт і (ρ зп/ρ с) опт, для
яких спостерігається краща збіжність фактичних і
теоретичних значень каротажу опору. Визначають питомий
опір пласта ρ п і похибка його оцінки . За параметри зони
проникнення приймають (ρ зп/ρ с) = (ρ зп/ρ с) опт і D/d c - (D/d c) опт.
При визначенні питомого опору за комплексом зондів ІК і
БКЗ перевіряють чи не є всі градієнт-зонди малими. Якщо так,
то в якості ρ зп/ρ с пласта приймається значення ρ′ зп/ρ с, а в якості
ρ п – уявний опір, отриманий за даними зонда ІК. Величини
D/d c і  не визначають.
При кількості відліків каротажу опору п=2 уявний опір
для великого зонда приймається за ρ п, а малого – за ρ зп. Якщо
обидва відліки належать малим зондам, то питомий опір
пласта не визначають. Для вирішення завдання
використовуються масиви теоретичних даних А ЕКЗ і А зпj (див.
табл. 4.1).

4.4.2. Алгоритм визначення питомого електричного опору
за даними БКЗ.
Алгоритм визначення питомого опору пластів за даними
БКЗ в основних рисах схожий з алгоритмом визначення
питомого опору пластів за комплексом електричних та
електромагнітних методів. Він полягає в наступному.
1. Для визначення збіжності виміряних і теоретичних
значень каротажу опору використовують модулі уявних
опорів ρ уj/ρ с (у алгоритмі визначення питомого опору пластів
за комплексом електричних та електромагнітних методів ρ уj/ρ с
та інтервали їх перетину).
2. Як критерій збіжності практичних і теоретичних кривих
зондування береться мінімум похибки , визначеною за (4.7).

66