Page 68 - 6189

3. Питомий опір пласта визначають як середньозважене за
формулою (4.3); похибка оцінюється за (4.7).
4. При L j>Н замість узагальнених значень каротажу опору
(правих гілок кривих ЕКЗ, див. табл. 4.1, масив А ЕКЗ) для
визначення модулів умовних опорів використовуються
фактичні значення кривих ЕКЗ.
5. До початку аналізу фактичної кривої зондування на
тришаровість попередньо шукають область палеток, в яких
доцільно здійснювати вибір палеточної кривої. Для цього в
координатах а  і ln(L/d) будується права гілка кривої
зондування (фіктивною), яка зіставляється з двошаровими
палеточними кривими БКЗ.

4.4.3. Алгоритм визначення питомого електричного опору
за даними ІК і БК.
У алгоритмі реалізується універсальний метод з тією
різницею, що умовну провідність  у визначають на основі
використання геометричних чинників, що розраховують з
урахуванням скін-ефекту. Можливість такого підходу
визначається тим, що для широкого діапазону умов позірну
провідність  к, вимірювану в індукційному каротажі з
урахуванням скін-ефекту, визначають наближеним виразом

 к =  с Q c +  вмQ вм +  зп Q зп +  п Q п (4.17)

де  с,  зп,  вм і  п – питомі провідності свердловини, зони
проникнення, вміщуючих порід та пласта; Q с, Q зп, Q вм і Q п –
геометричні фактори для свердловини, зони проникнення,
вміщуючих порід і пласта, обчислені за однорідним
середовищем з провідністю, відповідною даній області.
Геометричні фактори для циліндричних шарів різних
потужностей, радіусів і провідностей зведені в таблиці, на
основі яких шляхом інтерполяції може бути обчислений
геометричний фактор будь-якої циліндричної області,
коаксіальної свердловині в діапазоні питомих провідностей
від нуля до 10000 мСм/м.
Для визначення уявної провідності  у з позірної
провідності  к віднімаються згідно (4.17) вклади свердловини
 с Q c, вміщуючих порід  вмQ вм і зони проникнення  зп Q зп при
67