Page 13 - 6187

3. СИСТЕМА ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

НА ЗАПОРІЗЬКІЙ СІЧІ

Суворе, аскетичне життя, яким жили козаки, викликало подив у

очевидців, а право визнаватись запорізьким козаком вважалось

найпочеснішою відзнакою не тільки серед українців. Багато хто з

польських шляхтичів, а пізніше московських дворян, прагнули

здобути військову освіту на славному Запоріжжі. Так, російський

полководець М. Т. Кутузов отримав атестат «знатного товариша

Щербінівського куреня» Запорізької Січі (11, 104). Атестати знатних і

почесних товаришів Запорізької Січі були видані багатьом військовим

і політичним діячам того часу: київському генерал-губернатору

Глібову, графу Паніну, князю Прозоровському, князю Потьомкіну.

Антонович з цього приводу наголошував: «Запоріжжя було

школою, де діставали виховання люди, які потім ставали на Україні

полковниками та старшиною» (1).

Аналіз існуючих документів, матеріалів, наукових праць дозволяє

виділити основні компоненти фізичної культури запорожців,

національної за своїм змістом, і однієї з найпрогресивніших за своєю

ідейною спрямованістю у тогочасній Європі.

Перебуваючи в стані безперервних воєн, Запорізька Січ

погребувала постійного поповнення своїх лав. Тому в Січі були

вироблені певні критерії відбору до козаків. Як підкреслює у своїй

праці Д. І. Яворницький: кожному, ким би він не був, звідки й коли б

не прийшов на Запоріжжя, доступ на Січ був вільний за таких п'яти

умов: бути вільною і неодруженою людиною, розмовляти

українською мовою, присягнути на вірність російському цареві (ця

12