Page 17 - 6187

вишколу козаків.

Завдання, які ставили перед козацьким військом війни,

вирішувалися за допомогою спеціальних вишколів, імітації

фрагментів передбачуваного бою, вдосконалення вміння чітко

зводити табір, конати шанці, в чому козаки були неперевершеними

майстрами.

Описуючи військову організацію запорізького війська,

венеціанець Альберто Віміт говорить: «Ця республіка може

уподібнюватися спартанській, ... вони (козаки) можуть змагатися зі

спартанцями за суворістю свого виховання ...» (9, 75).

Козацьке військо мало на озброєнні шаблі, списи, вогнепальну

зброю (мушкети, пістолі, самопали, рушниці, артилерію), клепи

(бойові молотки), якірці та рогульки, що застосовувалися проти

ворожої кінноти. Запорожців сучасники називали «рушничним

військом», яке ще на початку XVI століття використовувало

запалювальні ракети. Високого рівня досягло і мистецтво ведення

бойових дій на воді У козацькому війську не було вузької

спеціалізації: залежно від обставин, козаки бували «кіннотниками у

степу, стрільцями в горах, моряками у воді» й однаковою мірою

володіли «луком, шаблею, списом, а особливо рушницею» (2).

У мирні дні, як правило, козаки свій вільний час присвячували

фізичній підготовці: «об'їжджали коней, вправлялися в стрільбі,

фехтуванні на шаблях, значне місце серед козацького життя займали

промисли: мисливство та рибальство (14). Найулюбленішими

розвагами у козаків були рухливі ігри та змагання на силу,

витривалість, спритність. Ці своєрідні змагання – герці були

улюбленою розвагою серед козаків, де вони «пописувалися» силою

16