Page 18 - 6187

тіла і рук у дужанні чи кулачництві, шермі (фехтуванні) чи

веслуванні, влучністю ока при стрілах, їздою верхи. Козаки

використовували крім народних фізичних вправ і інші засоби

вдосконалення: умивання холодною водою, сон на свіжому повітрі.

Серед козаків були поширеними багато видів народної боротьби, а

саме: бої навкруги, «навхрест», «на ременях», «спас», але вершиною

бойового мистецтва був гопак, який з часом перетворився на

народний танець.

В гопаку дослідник В. Пилат виділяє систему відходів від

супротивника, а також способи боротьби ногами. Сюди відносяться:

«повзунці» – способи ведення боротьби ногами проти нижньої стани

тіла, «тинки» – способи враження середньої частини тіла

супротивника. Найбагатшою щодо засобів є та частина гопака, яка

базується на ударах ногами в стрибку у повітрі. Тут і «розножка» –

удар в стрибку обома ногами в сторону, «щупак» – удар в отри двома

ногами вперед, «пістоль» – удар однією ногою в стрибку в сторону.

Найголовнішою характерною ознакою козацького гопака було те, що

цей своєрідний вид двобою базувався виключно на глибоких

джерелах філософії українського народу Серед інших систем

єдиноборства потрібно назвати гойдок-боротьба, спеціально

призначена для розвідників (пластунів). За цією системою пластун

«приклеювався» до противника, повторював всі його рухи, а в разі

потреби знешкоджував.

Боротьба «спас» мала суто захисний характер, для неї терне

багаторазове відпрацювання блокування дій противник.

Окремі козаки, вільні від шлюбних зв'язків, метою свого життя

вважали максимальний фізичний і психофізичний розвиток. Вони

17