Page 169 - 6183

напрямком полум'я, що дозволяє зварювати і відновлювати вироби різної
товщини.

Недоліки газового зварювання – менша, ніж при електродуговому
зварюванні, швидкість нагрівання і розплавлювання металу, більша зона

теплового впливу і у зв'язку із цим більша можливість жолоблення
зварюваного виробу. Крім того, при зварюванні виробів товщиною більше 6

мм продуктивність значно нижча в порівнянні з дуговим зварюванням.

6.5.4 Особливості зварювання та наплавлення чавунних і

алюмінієвих деталей

Зварювання і наплавлення чавунних деталей пов'язані зі значними

труднощами, викликаними цілим рядом причин (хімічним складом,

структурою і особливими механічними властивостями). Підвищений зміст

вуглецю (2...3,6 %) і кремнію (0,5...6,5 %), наявність графітових включень,

неоднорідність складу і структури, висока чутливість до нагрівання і

крихкість – все це негативно позначається на зварюваності чавуну. Крім того,

через нерівномірне нагрівання, охолодження деталі і різниці коефіцієнтів

усадки матеріалів деталі та шва виникають значні внутрішні напруження, що

приводять до утворення нових тріщин. При зварюванні і наплавленні

внаслідок вигоряння вуглецю та кремнію утвориться велика кількість газів і

різних шлакових з'єднань, які не встигають вийти з розплавленого металу, в

результаті чого шов виходить пористим та забрудненим неметалевими

включеннями.

Існують різні технологічні прийоми зварювання чавуну.

Гаряче зварювання чавуну полягає в тому, що деталь перед

зварюванням підігрівають, а після зварювання повільно охолоджують.

Температура підігріву залежить від маси і форми деталі, але не повинна

перевищувати 650 °С. Більш високе нагрівання викликає збільшення

структурного зерна, а при нагріванні понад 750 °С відбувається відбілювання

чавуну. Великий вплив на якість ремонту чавунних деталей має швидкість їх

165