Page 37 - 6133

структури, щоб їх діяльність була екологічно доцільною, тобто
особистість прагне бути екологічно активною.
2. Суб'єктивний характер сприйняття природних об'єктів,
що виявляється в такому:
- природні об'єкти належать до сфери «людського»,
рівного людині у своїй самоцінності, відповідно взаємодія з
ними належить до сфери дії етичних норм, правил і т.ін.;
- природні об'єкти можуть виступати для людини в ролі
повноправних партнерів у спілкуванні та спільній діяльності.
3. Прагнення до непрагматичної взаємодії зі світом
природи, що має такий вияв:
- естетичне освоєння природних об'єктів та їх комплексів;
- пізнавальна діяльність, що обумовлена інтересом до
життя природи, задоволенням від самого процесу пізнання;
- практична взаємодія з природними об'єктами, в основі
якої не бажання отримати який-небудь «корисний продукт», а
потреба в спілкуванні з ними;
- участь у природоохоронній діяльності, продуктивність
якої не в міркуваннях «далекого прагматизму» (необхідність
зберегти природу, щоб нею могли користуватись наступні
покоління), а в потребі піклуватися про природу заради неї
самої.
Зазначені особливості складають характеристику
екологічної особистості.
Екологічна етика є невід'ємною складовою стійкого
розвитку, хоча можна сказати, що на сучасному етапі їй не
приділяється належна увага. Тому, щоб досягти стійкого
розвитку, необхідно чітко розуміти, що мають на меті і що
означають екологічна та економічна етики та їх взаємодія.
Екологічна етика як учення утворилася на межі двох наук
– класичної людської етики та екології і використовує їхні
підходи, методи, погляди та ідеї.
Екологічна етика - ще вчення про моральні відносини
людини з природою, засновані на сприйнятті природи як
морального партнера (суб'єкта), на рівноправності і
рівноцінності всього живого, а також обмеженні прав і потреб
людини.
Екологічна етика мотивує природоохоронні дії у двох
напрямах:
1) люди діють або уникають дій з міркувань і заради блага
самої природи, охороняють природу заради неї самої;
2) ці дії спираються на моральні принципи, всупереч
корисливим інтересам людини, іноді навіть зашкоджуючи їм.
В екологічній етиці розроблені спеціальні принципи і
правила, що регламентують відносини людини з природою.
П'ять екоетичних принципів:
37