Page 11 - 6114

ліній наносять так, щоб різниця потенціалів між сусідніми лі-
ніями була однаковою. Крайню еквіпотенціальну лінію про-
водять на невеликій відстані від електрода.
При виконанні роботи необхідно слідкувати за тим,
щоб струм залишався незмінним, оскільки зміна струму приз-
водить до спотворення картини поля. Значення струму конт-
ролюють за допомогою амперметра А.
3 Одержану на моделі картину еквіпотенціальних ліній
переносять у відповідному масштабі на лист паперу.

Опрацювання результатів дослідів

1 На рисунок з зображенням одержаних експеримента-
льно еквіпотенціальних ліній нанести еквіпотенціальні лінії,
розраховані теоретично з використанням формул (1.2) і (1.3).
Для середньої еквіпотенціальної лінії k 1 = 1. Для край-
ньої лінії число k n визначають з умови, щоб вона пройшла че-
рез точку М перетину одержаної експериментально крайньої
лінії з відрізком О 1О 2, що сполучає центри затискачів (рису-
нок 1.1): k  MO / MO . Число k для інших ліній слід виби-
n 2 1
рати так, щоб загальна кількість розрахованих теоретично лі-
ній була рівною кількості n одержаних експериментально лі-
ній і щоб прирости потенціалів між будь-якими сусідніми те-
оретичними лініями були однаковими. Для цього число k при
збільшенні порядкового номера і лінії повинно змінюватись в
геометричній прогресії, тобто k  q k  , де знаменник про-
i1 i
гресії q  n 1  k / k  n  1 k . Результати розрахунків знести в
n 1 n
таблицю 1.2.

10