Page 8 - 6109

заважає оцінювати інтелектуальність на інтуїтивному рівні.
Можна навести як мінімум два методи такої оцінки: метод експертних
оцінок і метод тестування.
У разі застосування методу експертних оцінок рішення про ступінь
інтелектуальності приймає досить велика група експертів (незалежно або у
взаємодії, способів організації якої відомо досить багато).
У разі використання методу тестування пропонується розв'язати ті чи
інші тестові завдання. Існує значна кількість інтелектуальних тестів, апро-
бованих практикою, для оцінки рівня розумових здібностей людини, що
знайшли застосування в психології та психіатрії.
Потрібно наголосити, що поняття "штучний інтелект" не можна зводити
лише до створення пристроїв, які повністю або частково імітують діяльність
людини. Не менш важливим є інше завдання: виявити механізми, які лежать
в основі діяльності людини, щоб застосувати їх при вирішенні конкретних
науково-технічних завдань. І це лише одна з можливих проблем.

1.2. Приклади інтелектуальних задач

Розглянемо і проаналізуємо в загальних рисах деякі проблеми, які
доводиться постійно вирішувати людському розуму: розпізнавання образів,
мислення та обчислювальні задачі.
На інтуїтивному рівні можна сформулювати кілька типових завдань роз-
пізнавання образів (або просто розпізнавання):
• завдання ідентифікації полягає в тому, що об'єкт, який спосте-
рігається людиною, потрібно вирізнити з-поміж інших (наприклад, побачивши
іншу людину, впізнати у ній свою дружину);
• проблема розпізнавання в класичній постановці: визначити
належність об'єкта, що спостерігається, до одного із заздалегідь відомих класів
об'єктів (наприклад, відрізнити легковий автомобіль від вантажного).
Людина класифікує просто. Наприклад, чоловік, повернувшись додому з
роботи, відразу ж впізнає свою дружину, але більшість людей не зможе
пояснити, як він це робить, у повному обсязі. Як правило, раціонального
пояснення немає. Теорія розпізнавання, яка інтенсивно розвивається, необхідна
для того, щоб навчити штучні інтелектуальні системи розв'язувати завдання
розпізнавання на основі досвіду розпізнавання людиною. Зокрема,

сформульовано такий ключовий принцип [264]: будь-який об'єкт у природі –
унікальний; унікальні об'єкти – типізовані. Відповідно до цього принципу

розпізнавання здійснюється на основі аналізу певних характерних ознак.
Вважається, що в природі не існує двох об'єктів, для яких збігаються
абсолютно всі ознаки, і це теоретично дозволяє здійснювати ідентифікацію.
Якщо ж для якихось об'єктів деякі ознаки збігаються, ці об'єкти теоретично
можна об'єднувати в групи або класи саме за цими ознаками.
Проблема полягає у тому, що різноманітних ознак існує незліченна
кількість. Незважаючи на легкість, з якою людина проводить розпізнавання,
вона дуже рідко в змозі виокремити суттєві для цього ознаки. До того ж об'єкти,

8