Page 10 - 6109

зв'язків між ними. Для того, щоб тільки ввести всю цю інформацію до пам'яті
інтелектуального пристрою, може знадобитися не одна тисяча років. Ще
триваліший період потрібен, щоб врахувати всі необхідні факти при логічному
виведенні. Реальні програми, що здійснюють логічне виведення (вони часто
називаються експертними системами), мають досить обмежене застосування,
лімітований набір фактів і правил з певної, більш-менш окресленої предметної
галузі, і можуть використовуватися лише у цій галузі.
Щодо людини, то якість її логічного мислення також часто буває далекою
від бездоганної. Люди часто роблять логічні помилки, а інколи взагалі
керуються принципами, невірними з точки зору нормальної логіки. Дуже часто
свідоме логічне виведення на певному етапі обривається, і рішення знову ж
таки приймається на підсвідомому, інтуїтивному рівні. Зрозуміло, що таке
рішення може бути помилковим. Але якби в основі поведінки людини лежали
спроби проводити дедуктивні побудови від логічного початку до логічного
кінця, людина була б практично нездатною до будь-якої діяльності – фізичної
або розумової. Це вимагало б значного часу для аналізу.
Спільною рисою згаданих вище проблем є їх погана формалізованість,
відсутність або незастосовність чітких алгоритмів розв'язку. Вирішення
подібних задач і є основним предметом в теорії штучного інтелекту.
До зовсім іншого класу належать задачі, пов'язані з обчисленнями. В
принципі, важко відповісти на запитання, як саме людина здійснює ті чи інші
обчислення. Добре відомими є і низька швидкість, і невисока надійність цього
виду людської діяльності. Тож були запропоновані ефективні принципи
комп'ютерних обчислень, що радикально відрізняються від тих, які
застосовуються людиною. Ці добре формалізовані алгоритмічні методики
забезпечили такий рівень вирішення обчислювальних задач, який виявився
абсолютно недосяжним для людського інтелекту. Водночас цей високий рівень
алгоритмізації значною мірою зумовив слабкість традиційних комп'ютерних
систем при розв'язанні тих інтелектуальних задач, з якими людина справляється
непогано.
З появою таких обчислювальних потужностей мрійники 60—70-х років
XX століття поставили завдання моделювати в повному обсязі роботу
людського мозку. Теоретично цю проблему з певними обмеженнями можна
було б вирішити. Але складність потрібних обчислень виявилася такою, що
змусила більшість дослідників відійти від поставленого завдання і перейти до
простіших задач: моделювання принципів роботи людського мозку при
розв'язанні конкретно визначених типів задач.

1.3. Аналіз основних визначень поняття "інтелект"

Було зроблено чимало спроб дати формальне визначення поняття
"інтелект", зокрема "штучний інтелект". Мабуть, відомішою з них є визначення
предмета теорії штучного інтелекту, яке було введено в обіг видатним
дослідником у галузі штучного інтелекту Марвіном Мінським. яке відображає
таку основну думку: "Штучний інтелект є дисципліна, що вивчає можливість
створення програм для вирішення задач, які при розв'язанні їх людиною

10