Page 54 - 6109
P. 54

 Спосіб (Х, Пошта)  Конкр(Людина_1, Людина)  Конкр(Людина_2, Людина)
                ~Рівно(Людина_1, Людина__2) (відмінність)
                      Визначити  який-небудь  тип  можна  ще  шляхом  демонстрації  декількох
               прикладів індивідів «якогось типа» і стверджуючи, що все, чим схожі індивіди,
               відноситься  до  обговорюваного  типа.  Прототип  –  це  конкретизація  типу  або,
               інакше,  типова  конкретизація.  Метод  прототипів  описує  швидше  типового
               індивіда  якогось  класу,  чим  довільного  представника  цього  класу  з  набором
               характерних властивостей.
                      Прототип  указує  властивості,  істинні  в  типовому,  але  не  обов'язково  у
               кожному  окремому  випадку.  Він  дозволяє  гнучко  визначати  клас  об'єктів.
               Прототип містить фіксовану частину (відповідну тому загальному, що є у всіх
               конкретизаціях  цього  класу)  і  змінну  частину  (обов'язкову  чи  ні,  свою  для
               кожної конкретизації).

                      5.2.8 Схеми і схематичні кластери

                      Концептуальний  граф  служить  для  представлення  знань.  Його  можна
               також використовувати для міркувань і обчислень. Для цього введемо поняття
               схеми, пов'язавши його з правдоподібними міркуваннями та міркуваннями, що
               мають  сенс.  Схему  можна  визначити,  вводячи  послідовно  обмеження  на
               концептуальний граф.
                      – У довільному концептуальному графі не накладаються ніякі обмеження
               на розстановку вузлів.
                      –  Канонічні  графи  мають  семантичні  обмеження,  представляючи  щось
               «семантично коректне» або «зрозуміле».
                      –  Схеми  включають  «специфічні  знання»  про  область  міркувань
               (експертизи), представляючи все правдоподібне.
                      Поняття  схеми  передбачає  не  тільки  визначення,  але  і  спосіб
               застосування.  Для  ілюстрації  цього  аспекту  спочатку  порівняємо  визначення
               схеми  і  типу.  Формальне  визначення  схеми  дамо  потім.  Кожен  концепт  має
               рівно  одне  визначення  його  типа,  що  дає  необхідні  і  достатні  умови
               приналежності конкретизації певному типу.
                      Кожному  типу  можна  зіставити  декілька  схем,  кожна  з  яких
               представлятиме  один  із  способів  застосування  концепту  даного  типа.  Це
               приводить  до  поняття  «множини  схем»  як  можливого  джерела  інформації,
               еквівалентної  визначенню  типу.  А сам концепт можна визначити «множиною
               його можливих застосувань».
                      Для  формалізації  опису  концепту  можна  ввести  поняття  кластера  або
               набору схем. Кожна з них указує спосіб застосування даного концепту. Набір
               всіх можливостей застосування типу називається його схематичним кластером.
                      Схеми  показують  типові  способи  використання  концептів.  Вони  не
               описують  типових  конкретизації  для  цих  концептів.  Навпаки,  прототип  –  це
               типова  конкретизація.  Поняття  схеми  і  схематичного  кластера  дозволяють
               більш формалізований визначити прототип.







                                                                                                            54
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59