Page 59 - 6109
P. 59

об'єкт:              Книга_22
                      Форма  «елемент-із»  в  слоті  має  ім'я  «елем»  для  вказівки  того,  що
               описаний фреймом об'єкт є елементом деякої множини (у нашому прикладі це
               множина  посилок).  Визначений  у  такий  спосіб  фрейм  називається
               функціональним.

                      6.2.3 –квантифікація

                      Подивимося,  як  можна  здійснювати  -квантифікацію  змінних  при
               операції з фреймами. Фраза «Петро посилає книгу кожній жінці» записується
               бінарними предикатами в наступному вигляді:
                      xyz  [Відправник  (z,  Петро_2)    Одержувач(х,  у)    Об'єкт(z,  у)  
               Елем(z, посилки)  Конкр (у, книга)  Конкр (х, жінка)].
                      Множина  представлених  змінною  z  посилок  описано  функціональним
               фреймом:
                      z(х)
                      елем:                (элем_із посилок)
                      відправник:          Петро_2
                      одержувач:           х
                      об'єкт:              у(х)
                      Цей фрейм цілком утворює область дії квантора узагальнення. Важливо
               відзначити,  що  всі  представлені  фреймами  логічні  формули  записані
               передваренній  сколемівській  формі:  заперечення  виражені  явно,  змінні
               стандартизовані  окремо,  змінні,  які  були  зв'язані  кванторами  існування,
               заміщені і квантори узагальнення застосовуються до всієї формули.


                      6.3 Міркування, що використовують об'єктне уявлення

                      Об'єктні  представлення  були  введені  фактично  з  прагматичних  причин.
               Ці представлення часто пов’язані з цілком певними класами проблем. Об'єктно-
               орієнтовані       мови       (відомий       з     них      Смолток)        характеризуються
               взаємопроникненням  структур  даних  і  процедур.  Пов'язані  з  цими
               представленнями  закони  висновку,  взагалі  кажучи,  позбавлені  формальній
               строгості  правил  виведення  логіки  предикатів.  Концепція  об'єктних  уявлень
               більше  прямувала  турботою  про  ефективність  числення,  ніж  прагненням  до
               його повноти. Очевидно, можна було б розвинути для них системи висновків,
               еквівалентні використаним в логіці предикатів. Такий синтаксис був би вельми
               громіздкий,  і  його  застосування  позбавило  б  об'єктне  представлення  його
               прагматичних  достоїнств.  Замість  того  щоб  базуватися  на  повній  множині
               законів  дедукції,  різні  використовувані  в  ШІ  системи  використовують
               скорочені  версії  класичних  законів  висновку.  Пізніше  ми  дамо  декілька
               прикладів.

                      6.3.1 Паропоєднання

                      Визначити  (аналогічну  уніфікації  в  логіці  предикатів)  операцію
               паропоєднання (по-англійськи matching operation) настійно необхідно, якщо ми
               хочемо  використовувати  об'єктне  уявлення  як  БД  для  запитальної  системи


                                                                                                            59
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64