Page 29 - 6109

Кл_Літ), де Кл_Літ – клас об'єктів, які літають.
Бінарним предикатам і бінарним фактам безпосередньо відповідає
тріада “об'єкт–атрибут–значення”. Об'єкт у цій тріаді – це, як правило,
назва деякої інформаційної одиниці, атрибут – назва певної ознаки, а значення
– конкретне значення цієї ознаки для даного об'єкта.
Тріада “об'єкт–атрибут–значення” є просто іншою формою запису
бінарного факту. Так, якщо переписати наш приклад у вигляді сукупності
згаданої тріади, запис матиме вигляд:
Іванов–Є–Студент
Ісп_Шт_Інт–Є–Іспит
Іванов–Ісп_Шт_Інт–5.
Остання тріада цього прикладу задає зв'язок між різними об'єктами.

3.8 Проблема неточних і неповних знань

Раніше ми розглядали проблеми, які необхідно було вирішувати при
проектуванні та розробці баз знань. Серед інших проблем можна відмітити такі.
Знання можуть бути неповними. Це означає, що для доведення або
спростування певного твердження може не вистачати інформації. У багатьох
системах логічного виведення прийнято постулат замкненості світу. Це
означає, що на запит про істинність деякого твердження система відповідає
“так” тоді і тільки тоді, коли його можна довести; якщо ж довести, твердження
неможливо, система відповідає “ні”. Водночас “неможливо вести через
нестачу інформації” і "доведено, що ні " — це зовсім не одне й те саме. З
огляду на це бажано, щоб експертна система запитувала користувача про факти,
яких не вистачає.
Знання можуть бути недостовірними. Наприклад, на результат
виконання продукції можуть впливати випадкові чинники (об’єктивна
невизначеність) або ж експерт може бути не зовсім упевненим у деякому факті
чи правилі виведення (суб’єктивна невизначеність).
Ненадійність знань і недостовірність наявних фактів обов'язково
повинні враховуватися в процесі логічних побудов. Звичайно, можна було б
просто відкидати факти та правила виведення, які викликають сумнів, але тоді
довелося б відмовитися від цінної інформації. Тому необхідно розвивати
процедури, які дозволяють здійснювати логічні побудови при недостовірних
даних, і використовувати ці процедури в експертних системах. Необхідно
враховувати модальності, а саме: необхідність або можливість того чи іншого
факту, ставлення суб'єкта до деякого твердження і т. п. Крім того, в таких
системах часто доводиться мати справу з неточно визначеними, нечіткими
поняттями, такими, як "великий ", "маленький " тощо.

3.9 Класифікація рівнів розуміння

Важливою задачею, що пов’язана з представленням знань і
інтелектуальних системах, є розуміння системою здобутих знань. В існуючих
ІС можна виділити п'ять основних рівнів розуміння і два рівні метарозуміння.

29