Page 28 - 6109
P. 28

кожне з них відповідає окремому реченню природної мови. Подібні твердження
               часто  називають  концептуальними  одиницями.  Останні  можуть  бути  або
               фактами, або правилами виведення.
                      Якщо концептуальна одиниця являє собою факт, вона може бути описана
               певним предикатом, тобто логічною функцією, що залежить від тієї чи  іншої
               кількості змінних і може приймати одне з двох можливих значень: істинність
               або  хибність.  Конкретні  твердження  утворюються    з  відповідних  предикатів
               шляхом підстановки конкретних значень аргументів.
                      При  цьому  для  опису  одного  й  того  самого  твердження  можна
               використовувати різні предикати.
                      Так, три твердження:
                      7+5 = 12     8+9 = 17    3+0 = 7
                      Відповідають одному предикатові Плюс(а, b, с).
                      Перші  дві  підстановки  конкретних  значень  замість  змінних  а,  b,  с
               породжують  істинні  твердження,  третя  —  хибне.  Формально  ці  твердження
               будуть мати запис: Плюс(7, 5, 12), Плюс(8, 9, 17) Плюс(3, 0, 7).
                      Але        можна         розглядати         інший,        загальніший         предикат:
               Операція(назва_операції,  а,  b,  с),  який  можна  використовувати  для  запису
               тверджень не тільки про додавання, але  й  про будь-яку  іншу бінарну  операцію:
               множення, ділення і т. п. Зокрема, можливим є запис: Операція (Плюс, 7, 5, 12).
                      Який  тип  розглянутих  предикатів  слід  обирати,  залежить  від
               проектувальника бази знань і специфіки конкретної задачі.


                      3.7 Бінарні предикати і тріада “об'єкт–атрибут–значення”

                      Концептуальна  одиниця  може  бути  достатньо  складною.  Тому
               концептуальну одиницю, що є фактом, часто зручно розглядати як кон'юнкцію
               елементарніших  тверджень,  а  саме  —  бінарних  фактів,  кожний  з  яких
               описується бінарним  предикатом, тобто предикатом, який залежить від двох
               змінних.  Якщо  формалізувати  правила  об'єднання  бінарних  предикатів  у
               складніші одиниці, на основі бінарних предикатів можуть бути сконструйовані
               які завгодно складні твердження та системи знань. Розглянемо приклад.
                      Маємо  твердження  “Студент  Іванов  отримав  п  'ятірку  на  іспиті  зі
               штучного інтелекту”.
                      Якщо переписати цю фразу у вигляді кон’юнкції бінарних фактів, запис
               може мати вигляд: Є(Іванов, Студент)
                      Є (Ісп_Шт_Інт, Іспит)
                      Ісп_Шт_Інт(Іванов, 5)
                      Предикат  Ісп_Шт_Інт  був  введений  для  задання  зв'язку  між  різними
               інформаційними одиницями.
                      У  вигляді  бінарного  можна  переписати  й  унарний  предикат,  тобто
               предикат, який залежить від однієї змінної.
                      Наприклад,  предикат  Птах  (X),  який  означає,  що  X  є  птахом,  можна
               переписати в еквівалентному вигляді Є(X, Птах).
                      Якщо  певний  унарний  предикат  описує  властивість  об'єкта,  наприклад,
               Літає(X),  її  можна  переписати  у  вигляді  Літає(X,  так)  або  у  вигляді  Є(X,


                                                                                                            28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33